Публікації

Показано дописи з 2013

Посмішка Шешула.

Зображення
Завтра ти знову бачитимеш сотні, а може й тисячі знайомих і не знайомих тобі людей. Будуть серед них згорблені бабусі, які йдуть до церкви помолитися за дітей та онуків, бізнесмени на дорогих авто, дідусі з руками повних мозолів, красуні дівчата з модними смартфонами і ще безліч цікавих перехожих. В потоці людей трапляються твої друзі, знайомі, їхня посмішка чи вітання звичне для тебе, наче стежка на твою улюблену вершину в Карпатах. Погляд твоєї колишньої, яка інколи трапляється серед сотні посмішок,наче вогняний сніп блискавки на високогір'ї, змушує сховати твій погляд. З більшою кількістю перехожих нас об'єднує те, що ми нічого не знаємо один про одного. Кожному з нас, практично щодня, трапляється можливість познайомитись. Чи задавали Ви собі запитання, як часто ви знайомитесь? Як часто ви відкриваєте для себе нові місця в горах, в Україні, на Землі? Здається, що Чорногора, якою мандрувалось не один раз, вже не має таємниць, тут все так знайомо. Та серед густих чорногірськи…

Екологічна акція на горі Писаний Камінь 06.10.2013

Зображення
 Холодний подих вітру, несе з Чорногірського хребта запах зими, що вже дала про себе знати першим снігом, міниться, іскриться гора Копилаш, ген за ним те сакральне місце, навколо якого сплелися історичні факти та легенди Гуцульщини. Ще в далекому 1760 році вперше було згадано Писаний Камінь, як місце проведення обрядів. Згодом за переказами цей Камінь став останньою домівкою для велета-віщуна, в свій час ступала тут нога і відважного Олекси Довбуша, який зі своїми опришками сховав десь під скелями скарби, а на останок відомі митці та історичні діячі відвідали це чудове місце Українських Карпат.   Напуває землю теплом сонечко, в погожі дні жовтня року дві тисячі тринадцятого ми спостерігали  краєвиди Чорногірського хребта, виглядав вже з під сніжної шапки таємничий Чивчин, а за ним іскрилась сніжно-біла Родна. Гори почали вкриватися осінніми барвами, змішуються ці неймовірні кольори вже з білим кольором зими, під акомпанемент осені, гори гостинно запрошували нас допомогти їм, надати їм …

Лірична драма на Боржаві.

Зображення
Принишкнувши в травах Боржави, ти наче глядач у партері, займаєш найзручніше місце, щоб якнайкраще було видно, як захід сонця розмальовує гори. Вправно орудуючи пастелями,  сонячні промені розфарбовують боржавські полонини в неймовірні кольори. Розсіюється невеличка хмаринка і  перед тобою постає у всій своїй красі,  неповторний театр гір , де під останні промені погожого літнього дня, світло і тінь грають свою ліричну драму. Торкаючись трави, вітерець наче перебираючи струни гітари награє романтичну мелодію, на полотні гір постають чіткі контури  вершин. Іноді тонкі лінії вимальовують щиру посмішку, а вже через мить її змінить сльоза на щоці, згодом  в тінях хмар з'являються різні фантастичні фігури, які зберігають таємниці гір. Вправно виконуючи свою гру, тіні, наче люди, вітаються і прощаються, танцюють,цілуються, тиснуть один одному руки,  живуть своїм життям. Емоції заповнюють тебе, ти аплодуєш стоячи..

Молитва на 2020 метрів над рівнем моря. Петрос Чорногірський.

Зображення
Шалений порив вітру, ніби подих кам'яного господаря, вириває з твого тіла тепло, сірі, похмурі хмари, які в сонячну погоду здаються солодкою ватою або тендітними пір'їнками, на яких хочеться полежати просто неба, сьогодні  вони огортають тебе вологим кептарем, який на жаль  не зігріє, а лише змусить тебе  ще швидше здатися в полон гір. Як жаринки  полонинської ватри, що згасають у ватарнику, згасають думки в твоїй голові, опускаються руки, темніє в очах, такі любимі тобою гори, в один момент перетворюються в непереможного суперника, який в будь який момент може завиграшки здолати тебе. І ось момент кульмінації, падаючи навколішки  чи то з безсилля чи з намірами востаннє помолитись, ти помічаєш, свій порятунок, невеличку каплицю на вершині гори.. Тих декілька сотень метрів тягнуться для тебе безкінечно довго і коли твоя нога переступила поріг каплички, надія в тобі ожила. Складаєш задубівші від холоду пальці, хрестишся і просто дякуєш, що ти живий..

Екологічна акція на Боржаві

Зображення
Як і планувалося 17-18 серпня силами активістів та волонтерів з різних куточків України  Карпатськими стежками була проведена екологічна акція на Боржаві. В екоакції взяло участ 58 учасників. Загальними зусиллями було зібрано 95 мішків сміття і транспортовано до сміттєзвалища. Були прибрані ділянки від канатної дорогои до вершини гори Гимба, траверси Стоя, Плаю, Великого Верху, вершини Гемби, ВВ, Стою а також водоспад Шипіт. Полонина Боржава гостинно прийняла своїх рятівників, які її очистили від засилля пластику. Погожа погода, чудові краєвиди, давали наснаги працювати, займатися найбуденнішою роботою і такою приємною для кожного хто любить чисті гори.   Приємно було познайомитись з новими людьми, міцно потиснути руку давнишніх товаришів, посидіти з однодумцями біля ватри. Тішить той факт, що екологічний рух набуває неабиякої популярності, до наших акції приєднується все більше і більше людей, які готові зробити наші Карпати кращими. 
 В ці дні також відбулося перше засідання ради …

Тануть шляхи биті у Несамовитім..

Зображення
  Летить високо камінь у височінь, виблискує на променях сонечка, досягає піку свого лету і наче сокіл атакуючи свою здобич - зривається в стрімке піке, пірнає в холодну воду. Піднесений підводною течією, камінець  плавно падає на зіницю ока гірського звіра.  В той час на березі зі словами "Дурниці, ці всі Ваші легенди!"  хизується парубок, який щойно кинув каменя в озеро. Його сміх луною відбивався від скель Туркула, озеро мовчки проводжало його в дорогу і тільки невеличкі хвильки тремтіли на водній гладі. Наступала таємнича тиша. Десь над вечір, цю тишу порушив гуркіт, доносився він здалека наче бубоніння старого мольфара, який з кожним разом посилювалися. Наш турист розкладав  намет, дивлячись в сторону озера, в думках лаяв себе. Попереду його чекав справжній карпатський шторм. Вітер наче кігтями виривав намет, шалений натиск вітру хотів покарати нахабу за його витівки, дощ періщив своїм гуцульським батогом не жаліючи бідолаху. Плаче гірське око Несамовитого звіра, своїми…

Карпатські Стежки. Нова сторінка в книзі українського туризму.

Зображення
Минуло майже 4 місяці після організаційної зустрічі, про яку було написано в публікації Становлення туристичної спільноти Карпатських мандрівниківБув пройдений важкий шлях реєстрації громадської організації, неодноразово статут організації доповнювався та перероблявся, розроблялися емблеми, обговорювались проекти та плани на майбутнє.  Вдалося на власному прикладі пересвідчитись, що реєстрація, складна та кропітка справа, та завдяки наполегливості, прагматизму нашої групи ініціації, процес реєстрації завершений. Перш за все хочеться висловити подяку ініціативній групі, яка доклала максимум зусиль, щоб задуманий намір здійснився, а також всім небайдужим, хто в якійсь мірі сприяв створенню товариства. Нехай цей хороший старт дасть поштовх до розвитку свідомого туризму, а діяльність організації підніме становище туристичної культури в Україні на новий рівень.

Вітаю Всіх з офіційною реєстрацією Громадської Організації  "Туристичне Товариство Карпатські Стежки" !!!




В світі карпатських ягід. Урду-Флавантуч. 24-26.08.2012р.

Зображення
Дивишся на безліч стежок в ягідному морі Урду-Флавантуча і мимоволі нагадуєш дунайські плавні, де в безкраїх очеретах, переплелися між собою тисячі водних шляхів..Подує легесенький вітерець і заграє ягідне море, покотиться хвиля афинами, ґоґодзами, переливаючись жовто-гарячими кольорами. І ти наче невеликий човник маневруєш серед ягідних стежин, час від часу набираючи повні жмені ягід, ласуєш ними ще і ще.  Полонини, з запашною травою псарівкою помережені ягідними шляхами, оточені листяним лісом, змовились між собою, своїм затишком і красою захоплюють в полон, з якого не хочеться на волю..

Примхлива Ворожеска 13-14.07.2013

Зображення
В нестримному ритмі кружляють, вирують, булькотять в гірських котлах хмари, танцюють свій шалений плєс, то підлітаючи ген-ген у височінь, а потім втомившись, припадають до самої землі, торкаючись чистих вод озера Ворожески, летять хмари в далечінь, щоб там заплакати дрібним дощем. І під той плач, в шумі смерекового лісу, ледь вловимі слова матері, в якої озеро забрало її синів, навіки поховавши їх в своїх водах.  З того часу озеро отримавши таке ймення Ворожеска - заворожує. Десь в нетрях леличу мешкає сивий мольфар, який під шум вітру, готує з чистого п'янкого карпатського повітря, кришталевої води та запашних трав невідворотне зілля, вправно розстелена біла доріжка зі снігу, гостинно запрошує відвідати його володіння..

Неприступний Горган-Явірник (2010,2011,2013р)

Зображення
 Похмурий і грізний, неприступний і непривітливий, темний наче карпатський ворон, який побачивши гостя на своїх землях, не надто радий йому, хребет Явірник, відверто не любить моєї присутності. Кожного разу коли "вібрами" залишають відпечатки на  дорозі до полонини Явірник, гори готують мені випробовування у вигляді аномальної спеки,дощу, граду, громовиць і всіляких інших оказій. Ще на підході до підніжжя гори, вершина ховається в хмарах, фарбуючи небо в густий темний колір, стає моторошно і лячно, мій недруг  Явірник, готовий боронити свої ґорґи і ґреґоти від непроханого гостя, ще далеко до вершини псує мені настрій, відлякує мене, хоче зламати мене психологічно, своєю потужною енергетикою. Здолати суперника  навіть за чотири спроби в різний час так і не вдалося. На цьому я вирішив завершити протистояння з ним. Вершина Явірника залишиться для мене террою інкогніта.

Стежка Довбуша. День Героїв - 2013

Зображення
На високій полонинці ізродили рижки, а ци підем, пане брате, навесні в опришки? В вробімо топірчики, із самої міді, як підем в опришки, не зазанаєм біди! (з книги Г.Хоткевича "Камінна душа")
Кожного року 23 травня в Україні хоч і не офіційно відзначається свято Героїв. Святкування тривають протягом останнього тижня травня, а вихідні дні вже стало доброю традицією проводити  в горах. Адже саме навесні в горах горіла перша опришківська ватра, полишали свої домівки в пошуках волі, після затяжної зими гірські хлопці. Відвідати ті місця, які огорнуті туманом з легенд та переказів, хоча б на мить перенестися  в той час, коли слава наших предків гриміла на рідній землі, заспівати старих пісень, добра справа і шана всім тим, хто будував, захищав і любив Україну.

Феномен гори Під-Берда (09-10.05.2013р.)

Зображення
Пестить весняне сонечко полонинське різнотрав'я, напувається земля, набирається сил полонина, щоб в ближчому часу прийняти своїх літніх мешканців. Легінь-вітер на своїх крилах розносить хмаринки смерекового пилку, фарбуючи все довкола в золотий колір. На зміну відцвівшим весняним крокусам, прийшли афини-чорниці, які  вкривають землю чудернацькми квіточками. Шугає у височінь птах, не змахне й крилом, плавно набираючи висоту, літає він  над вершинами гір, окидає гострим оком карпатські землі. Колиби, літничівки, застайки, стаї , безмовні, сірі, вкотре переживши морозну і сніжну зиму чекають, коли  задзеленькають безліч дзвіночків, спалахне жива ватра у ватарнику, весело та дзвінко заграє гуцульська флояра і полонина оживе.

Знакування гірського хребта Свидовець (20-21.08.2011р.)

Зображення
Питання маркувати чи не маркувати маршрути в горах й досі викликає різні думки. Досвід європейських туристичних товариств надає нам хороший приклад для наслідування. Тільки завдяки поміркованому маркуванню та популяризації і розвитку екологічного туризму можна зберегти  гори. Упорядкування вже існуючих маршрутів дозволить якоюсь мірою контролювати величезний потік туристів. Тому на мій погляд маркування повинно бути в місцях де воно дійсно потрібне. В еру портативних пристроїв супутникового позиціювання, супутникових знімків орієнтування на місцевості спрощується та з тим втрачається смак орієнтування. Компасом і мапою користуватися стає не модно, простіше слідкувати за треком гаджета. З популярністю туризму в Україні в горах почастішали екстремальні ситуації, які на жаль закінчувалися трагічно. Сказати напевне чи допомогло б маркування уникнути фатальних наслідків важко але однозначно зайвим воно б не було. Після акції проведеної в серпні 2011 році, хочеться вірити що, Свидовець бу…

Сивина Сивуль 01-03.05.2013

Зображення
Живе спілкування, наче жива ватра - незамінна і неповторна. Зустріти товариша в горах,  провести вечір в живому спілкуванні - надзвичайно приємна і хвилююча подія. Доброю традицією стали зустрічі на травневі свята з друзями в горах. Такі спільні походи надають енергії та наснаги на цілий туристичний сезон.  Другий рік поспіль найвищі вершини Горган привітно зустрічають туристів з різних куточків як і України так і ближнього зарубіжжя. Полонина Рущина, вкрита  яскравим килимом з крокусів, та ще в декотрих місцях притиснута злежаним снігом, який під подихом вітру нагадує про недавню зиму, стала цього року відправною точкою для багатьох мандрівників, а на своїх травах та квіткових землях  дала можливість розташуватися більше п'ятдесятьом туристам.  Після теплої та затишної зустрічі, з смачним бограчем, піснями, кожен з нас набравшись сил продовжив свою мандрівку чарівним краєм жерепу та кам'яних ґреґотів-цекотів.

Країна карпатських озер - масив Свидовець (подорожі 2009-2012р.)

Зображення
  Коли потяг везе тебе на сторону за Карпати і ти бачиш у вікні, як тече річка Тиса, ще в дорозі  уявляєш собі мальовничі озера Свидовецього масиву. Саме тут розташовані одні із найкрсивіших Крапатських озер - Ворожеска, Догяска, Апшинець та Івор. Неймовірно чисті, холодні води приворожують, своєю красою та спокоєм, оточені зарослями жерепу та леличу, надають цим місцям неповторності та особливого шарму. Розташування цих озер в льодовикових карах, затримує сніг аж до серпня або сніг взагалі "літує" - що дає можливість навіть в спекотне літо, відчути різкий запах снігу і ледь помітний відголосок зими.

Шпиці (19.08.2012р.)

Зображення
 Мабуть в кожного мандрівника є свій список найбільш красивих та цікавих туристичних об'єктів в Карпатах. Звісно таких місць дуже багато і порівнювати  їх недоречно, адже кожне з них по своєму красиве і неповторне, та мабуть для кожного існують свої сокровенні місця, де легко відпочиваєш душею, милуєшся неймовірними шедеврами природи. Для мене таким місцем є урочище Шпиці, унікальна вершина Чорногірського хребта з скельними виступами, висотою близько сорока метрів. Чудернацькі скелі-стрижні Шпиць є своєрідною козирною картою Чорногори, енергетична потужність цього місця відбирає мову, забуваєш що потрібно дихати. Величезний портал з кам'яних брил відкриває шлях до легендарної полонини Ґаджини, яка переливаючись яскравими кольорами жерепу та ялівцю, уламками скель та бравистим  полонинським різнотрав'ям, доповнює це вражаюче видовище. 

"Чорне золото" Білого Каменя (г.Пірс-Дора, г.Синячка 10.07.2011р.)

Зображення
   Одного вечора, перемикаючи канали телевізора натрапив на репортаж з нафтових родовищ, де безліч штангових насосів, наче лелеки в пошуках харчів, беззупину то піднімають то опускають свої голови, викачуючи з надр землі нафту - "чорне золото" сьогодення. Той процес відбувався десь на рівнині і ніяк не повязувався з гірською місцевістю, що досить добре врізалось мені в пам'ять. Однак згодом мені прийшлось пов'язати до цього часу несумісні для мене речі -  гори  і нафтові помпи. Переглядаючи мапу околиць Яремчі я натрапив на позначки нафта, які ніби то говорили про те, що там розташовані потужності нафтопромислу та реальної обстановки на місцевості вони не прояснювали. Пересвідчитись на власні очі, як відбувається видобуток нафти на території Надвірнянського нафтового родовища, вдалося одного літнього дня, додам лише одне - я був дійсно здивований побаченим.

Звернення до кожного туриста України!

Зображення
Шановні друзі! 
  В час становлення першої туристичної спільноти я звертаюся до кожного з Вас, з метою врахувати пропозиції, ідеї та Ваші міркування, які допоможуть нам в створенні громадської оргазнізації туристів Українських Карпат. Зустріч, яка відбулася недавно в м.Івано-Франківськ  дала поштовх до реалізації масштабного проекту, який повинен об'єднати нас всіх. Та водночас з'явилося чимало запитань, на які ми хочемо отримати відповідь від Вас, шановні друзі. Метою створення нової організації ми вбачаємо розвиток всіх активних видів туризму і об'єднанням всіх небайдужих з метою оберігати, захищати і докласти максимум зусиль щоб зробити кращими наші Українські Карпати. Це не комерціний клуб. Інтереси майбутньої організації всеохоплюючі, ось хоча б декілька пунктів, які  могли б бути основною метою нашої організації:

- популяризація туристичного руху в Україні - розвиток екологічного туризму
- пропаганда здорового способу життя
- поширення інформації про діяльність організац…

Екологічна акція в урочищі Протяте Каміння (04.10.2012р.)

Зображення
Як відомо, у нашій державі проводиться чимало різних заходів, спрямованих на покращення екологічної ситуації в цілому, але ініціатива у таких справах найперше належить тим, хто небайдуже ставиться до природи, дбає про її чистоту. Долучилися до цієї хорошої роботи і стали учасниками акції «За чисті Карпати» і студенти факультету торговельного підприємництва та міжнародної економіки Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ, які 4 жовтня 2012 року разом із заступником декана Ю.М.Пацаранюк вирішили прибрати одне із найулюбленіших місць для відпочинку в Чернівецькій області, а саме урочище Протяті каміння, що розташоване поблизу перевалу Німчич.


Становлення туристичної спільноти Карпатських мандрівників

Зображення
 За час незалежності нашої держави, питання статусу сучасного українського пішохідного туриста залишалося однозначно невизначеним. Історичною спадщиною для сучасних туристів, залишились напевне лише руїни старих польських схроніск, які нагадують кожному відвідувачу про потужну туристичну спільноту в той час. Звісно силами небезвідомої регіональної фундації "Карпатські стежки" кожен з подорожуючих, має змогу рухатись маркованими маршрутами, переночувати у відбудованому будиночку, мандрувати горами без сміття. Одним із найбільш важливих питань, що стосується євроінтеграції українського туриста - є необхідність створення загальнокарпатської туристичної спільноти, яка б взяла на себе популяризацію свідомого, культурного туризму, виховання та розширення  свідомості українського туриста, а також утримання в належному стані маршрутів, будівництво нових та відбудова старих будинків, особливу увагу приділила екологічному туризму та проведенню  постійних екологічних акцій.



Вершинами Кривого поля. Хребет Кострич (06.10.2012р.)

Зображення
В той час коли вечори стають прохолодними і на долини рясно падає осінній туман, в горах  панує царство хорошої погоди. Чіткість контурів вершин ріже око, повітря настільки чисте - що від нього аж паморочиться в голові, іноді погода дає шанс пройти межу хмар і бути "вище неба". Ой, а що творится вночі? Потужне місячне сяйво вибагливому мандрівникові дасть змогу почитати книгу на ніч за горнятком чаю. Кожного разу ловлю себе на слові, що вже в наступний похід буду нести в наплечнику великого далековида-телескопа, щоб розікласти  його десь на полонині і спостерігати за гуцульськими хатинами, які вогниками  мерехтять серед гір або безкінечно вдивлятися в Чумацький шлях. А вже наступного дня  зручно вмоститися і спостерігати за територією найвищих вершин Українських Карпат - Чорногорою, від руїн оберваторії що на горі Піп-Іван і до грізного Петроса, окине оком той, хто відвідає хребет Кострич.

Говерла. Незвичайне сходження на найвищу вершину України. (25.09.2011р)

Зображення
  Здавалось яким  ще чином  можна ускладнити собі відвідини в "теплий" сезон найвищої гори Українських Карпат - гори Говерли. Нетрадиційні маршрути по кулуарам, підйом з південної сторони по скельним нагромадженням й інші говерлянські витребеньки були у нас вже в активі. Звісно це не заклик до пошуку пригод на Вашу голову, надіюсь кожен з Вас намагається об'єктивно оцінювати свої можливості і задарма не ризикувати. Знайти можливість зробити сходження незабутнім восени, та й ще на Говерлу здавалося непростим завданням. Та за декілька днів до святкування Всесвітнього Дня Туризму мені довелося здобути безцінний досвід, як успішно провести екскурсію для групи школярів загальноосвітньої школи. 

Протяте Каміння та Соколине Око (04.10.2009р.)

Зображення
Наче скеля об скелю, бухкала кров у скронях Захара, не жалів вірного коня, наче сокіл, склавши крила, летів стрімголов через плаї та кичери. Несамовито гукав на повні груди, і тим могутнім голосом, здригав все навколо. Виблискувала на боку одвічна подруга Захара, бартка - первсіна зброя гуцулів, готова в будь-яку мить, знищити недруга. Летить кінь на крилах, несе страшну силу.   А навколо неї - самі лиш скелі, сумні та мовчазні..Шукала Соломія в них захисту, просила, щоб вберегли її від чужинця. Ой, не знайдеш, люба, тут схову.. По лісу, луною йде моторошне форкання, чорного, як сажа коня і через мить, навпроти неї його темна постать. Перехрестившись, притулилась Соломія до скелі і востаннє глянувши на світ, закричала. Задвигтіла земля, наче страшенний звір, що роззявив пащу, розійшлась земля і поглинула її з вершником назавжди.
 Почув той останній крик Захар. Та не встиг. Шукав її серед скель, щосили гамеслив своєю сокирою по тих Проклятих Каміннях, і, де б не вдарив, камінь танув наче…

Екологічна акція на полонині Рущина, г.Сивуля (08-09.09.2012)

Зображення
  Прагнення зробити Карпати кращими, чистішими, об'єднує все більше і більше небайдужих людей. Левову частку  робіт благоустрою наших гір виконує регіональна фундація "Карпатські Стежки" Діяльність якої широкомасштабна, це і відновлення туристичних притулків, встановлення орієнтаційних вказівників і проведення екологічних акцій. Під закінчення "теплого" туристичного сезону, а саме восьмого та дев'ятого вересня, силами членів фундації "Карпатські стежки" та волонтерів з різних куточків України, була  успішно проведена екологічна акція на полонинах Рущина та Боревка.


Прогулянка на гору Маковицю (16.04.2011р.)

Зображення
  Напевне той факт, що Карпати поряд - змушує в кожну погожу днину дививтися в бік гір, з нестримним бажанням телепорутватися туди. Та не завжди складається так, що можна спланувати тривалу та повноцінну поїздку в гори. Залишається використовувати чи не кожну хвилину одного дня, щоб побути на "висоті". Однією із таких поїздок була прогулянка на гору Маковиця, що біля міста Яремче. Я зі своїм товаришем-тезкою Романом, вдвох вирішили, не марнувати гарну погожу неділю, і ранковим потягом поїхали до присілка Ямна, звідки і розпочали нашу прогулянку на гору Маковицю.

День Героїв (28-29.05.2011)

Зображення
  Десь високо в горах проливали кров, вони, захисники своєї Батьківщини. Боролися за незалежність своєї держави, відстоювали честь свого народу. Наші Карпати, театр чималих військових дій, лише під час Першої Світової Війни фронт в Карпатах проходив близько п'яти разів. Карпати вздовж і в поперек "марковані" окопами та іншими військовими спорудженнями часів війни. Таємницею назавжди будуть ті артефакти, які лежать в землі. Кожного разу коли на око трапляються чи то окопи або будь-які залишки військових дій, знімаю капелюха, і віддаю шану їм - героям того часу.. 


Екологічна акція "Чисті Карпати - 2" (18.09.2011)

Зображення
Прибираючи в 2010 році полонину Бараня, що під горою Хом'як,  наш невеликий гурт добровольців не зміг повністю ліквідувати купи сміття, які оточили гору та прилеглі території. Заглиблення в землі - чи не найкраще місце, для смітника, туристам, які залишають після себе залишки цивілізації, важко навіть спалити чи прикопати залишки після себе, а я вже не говорю про те, щоб забрати своє сміття з собою. Відчуваючи ефект не довершеності за 2010 рік вирішуємо у вересні, продовжити хорошу справу, і дати життя новим поглядам та переконанням, об'єднавши небайдужих людей в еко-акцію Чисті Карпати, частина друга!

На гору Чивчин (09-11.2011р.)

Зображення
Відвідати один із найвіддаленіших районів Карпат вже віддавна було моєю мрією. Однак на перешкоді постійно були мороки з добиранням та оформленням дозволу на перебування в прикордонній зоні. Хоча як з рештою виявилось не було так складно. Мандрувати каньйоном Чорного Черемоша планувалося вдвох. І зважаючи на сприятливі погодні умови вирушаємо з батьком в глухий закуток Івано-Франківської області.


Екологічна акція "Чисті Карпати" (18.09.2010)

Зображення
  Напевне в кожного свідомого туриста, який любить і шанує свої гори, терпне серце, коли спостерігаєш сумну картину - залишки цивілізації, уособленої в туристах-невгіласах, гори сміття в рідних горах. Сміття накопичується роками, основні туристичні стоянки перетворюються в сміттєзвалище та туалет. Люди забули, а може і не знали про стару приказку:"Чисто не там де прибирають, чисто там де не смітять" Тішить одне, завдяки небайдужим людям, та орагнізаціям - свідомість туристів змінюється, доказом є те, що навіть виконуючи банальну і просту роботу, а саме прибиранням сміття в горах, вони отримують подвійну насолоду, перебувають в горах і роблять гори чистішими. Так склалося, що 18 вересня, відшукалися 7 відчайдухів, які не злякалися дощової погоди і вирушили до підніжжя гори Хом'як, а саме на полонину Бараня. За попередніми спостереженнями, тут, в найбільш популярному та доступному для туристів місці - є об'ємнй фронт робіт. 


Чорногора. Піп Іван-Чорногірський (29-30.06.12)

Зображення
Мабуть кожного разу подорожуючи Карпатами, я натрапляв на різноманітні сліди карпатських мешканців. Тут тобі і сліди клишоногого ведемедя-вуйка, лапа-в-лапу вовка, пір'їнки глухарів,гектари полонин, зриті рильцями диких свиней. Карпати - затишна домівка для багатьох, для когось тимчасова, а для когось на все життя. На деякий час гори дають прихисток мандрівникам, які несуть своє тіло в той край, де одного разу залишили своє серце. Напевне кожен з нас прагне відшукати в горах щось особливе,щось особисте для себе. Знайти особливого звіра, який живе в Карпатах і не полишає слідів - справа честі кожного туриста. Тягнуться стежки до нього вже віддавна, і кожного року сотні туристів, наче паломники йдуть подивитись, як живе своїм життям Білий Слон на Чорній Горі.




20 років - політ нормальний! (12-13.05.2012)

Зображення
Гори завжди надихали нас, завжди заряджали і заряджають нас енергією,своєю велииччю кличуть нас..Кожного разу з гір повертаєшся повний сил та впевненості, кожного разу ти корисно відпочиваєш там. За тривалий час подорожуючи Карпатами я старався не тільки пройти певний маршрут, чи побувати на новій вершині, мені хотілося дізнатися щось нове для себе, розпізнати нові рослини, підкрастися до глухаря,який принишк в смереках, форсуючи бурхливі води Черемоша,вгледіти кольрову наче веселка форель. Новинкою була для мене інформація про цвіт чорниць, звісно про користь ягід, я знав вже віддавна, але ось про дивовижні властивості цвіту дізнався вперше, тому було вирішено не прогавити той момент, коли афини зацвітуть 


День Героїв (25.05.2012) г. Ротило

Зображення
..це дивляться з темних небес. Загиблі поети й герої – Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє. (Мандри)

В кожного герої свої і шанують їх кожен по своєму. А ми з друзями стараємося о останню неділю травня побути в горах, відвідати нові місця, поспівати гарних пісень - саме таким чином відзначити цей день. 


Прогноз погоди був не надто вітшний. Надворі весна, весняна погода мінлива, в горах передавали дощ. Дертися десь високо в гори вище 1500 не хотілося.Тому взявши карту в руки я націлився на Покутсько-Буковинські Карпати, а якщо бути точним то на найвищу вершину цього хребта - гору Ротило 1483м.н.р.м (Ротило — назва утворена від румунського апелятива rotilã «колісце», що є демінутивом від roаtã «колесо, круг». Вона вказує на форму гори. (Габорак М. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник. - Івано-Франківськ: Місто НВ,2005. – 352с.)
Місцерозташування вершини Покутських Горганів зручне, легко можна дістатися автомобілем, тому вирішуємо в неділю відвідати ці місця і зацінити Ротило…

Хребет Ігрець. г.Чорний грунь (22.04.2012)

Зображення
  Для багатьох мандрівки в цьому році ще продовжуються, для когось вдалося лише раз побувати в горах, а ще знайдуться ті, в кого сезон мандрівок в гори завершився. Та кожен з нас з нетерпіннями чекає наступної можливості відчути велич гір, заплющити очі і просто слухати, як шумлять смереки під натиском цигана-вітра, як ворон шугоне вгору, вкотре нагадуючи, що ми в нього в гостях. Кожен з нас повертаючись з гір везе в собі частку саме того, чого не вистачає в буденому житті..

Вже довший час задавав собі запитання, що мені заважає писати про те, що я люблю..?Нехай в довільній формі, розказувати та показувати те,що бачив, відчував. Робити це вперше, напевне як йти в свій перший похід, не знаєш що брати, як себе поводити, нові враження та новий досвід.Та я надіюсь, спогади про минулі мандрівки, в якісь мірі кожному з нас, дають можливість пережити їх знову. Тому я спробую..Подивимось, що з того вийде.