День Героїв (25.05.2012) г. Ротило

 ..це дивляться з темних небес. Загиблі поети й герої – Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє. (Мандри) 

В кожного герої свої і шанують їх кожен по своєму. А ми з друзями стараємося о останню неділю травня побути в горах, відвідати нові місця, поспівати гарних пісень - саме таким чином відзначити цей день. 

Прогноз погоди був не надто вітшний. Надворі весна, весняна погода мінлива, в горах передавали дощ. Дертися десь високо в гори вище 1500 не хотілося.Тому взявши карту в руки я націлився на Покутсько-Буковинські Карпати, а якщо бути точним то на найвищу вершину цього хребта - гору Ротило 1483м.н.р.м (Ротило — назва утворена від румунського апелятива rotilã «колісце», що є демінутивом від roаtã «колесо, круг». Вона вказує на форму гори. (Габорак М. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник. - Івано-Франківськ: Місто НВ,2005. – 352с.) 

Місцерозташування вершини Покутських Горганів зручне, легко можна дістатися автомобілем, тому вирішуємо в неділю відвідати ці місця і зацінити Ротило.

г.Ротило

День Героїв. г.Ротило Покутсько-Буковинські Карпати.Травень 2012 

 Ще з самого ранку у Верховині почався дощ, чи то скоріше мжичка, яка трішки псувала настрій..На славнозвісному роздоріжжі в с.Ільці (поворот на Буркут) в хорошу погоду видно ПІЧ, Стайки, Смотрич і Вухатий Камінь, цього ж дня ми не бачли навіть гори Хеді, яка була так близько до нас..Отже видимості сьогодні нам не бачити. 

По маршруту найближче розпочинати сходження на Ротило з с.Волова, отож відшукавши поворот з головної дороги на Волову, паркуємось, збираємось і йдемо по дорозі в сторону гори Кедроватий, де і розпочинається стрімкий і затяжний підйом. Ми йшли насікрзь без стежок, тому приходилося важкувато, фото з підйому не робив. Погода не надто сприяла цьому, вже оминувши Кедроватий вийшли на полонину, з якої відкрився вид на г.Ротило. 

                                                   

Гора Ротило з полонини Кедроватий

 Більша частина гори вкрита лісом, лише вершинка в цекотах, розміри яких ми не могли оцінити з цього місця. На шляху помітили димок який вився від колиби.. Дзеленькання овець та гавкіт собак порушували оту карпатську тишу, коли падає "рівний" дощ, чи навіть не падає, а висить в повітрі. Маленький пастушок зі своїм вірним товаришем білосніжним(а в той час затрасканий болотом) цуциком ховаючись за сусіднім груником - спостерігають за нами. Оминаючи колибу нас зустрів старий гуцул, привітавшись з ним отим "СлаваЙсу" йдемо далі, вкотре помічаю що гуцульча таки стежить за нами . 

Не дивно адже місця тут глухі, сміття нема, що не може не радувати і туристи рідко трапляються.. 

 Весна іде - красу несе. Про це свідчать ніжні квіти гогодзів(брусниці), які часто трапляються під ногами. Як і цвіт афин(чорниць) дуже помічні, чай дуже корисний. Недалеко від колиби є джерело, набравши свжої води, рухаємось далі. Оминувши Ротило з лівої сторони, плаєм почали підніматися вверх, стежка добре ходжена, адже як виявилось пізінше веде вона на полонину за Ротилом. І є своєрідним хай-веєм для корів, коней. 

Плай на полонину

 Полонина розташована за Ротилом, була вся перекопана кабанами, напевне недавно тут відцвіли крокуси, і кабани в пошуках цих смаколиків - переколошматили декілька гектарів царини. Через 10 хв підйому забираючи вправо виходимо на вершину гори Ротило. 

Каімння там величезне!

На вершині гори Ротило

Камінці на Синяку,Малому Горгані, Сивулях, Довбушанках - дрібязок, в порівнянні з брилами на Ротилі. 

Лазити ним в дощову погоду, не дуже приємно. На вершині чимало прихистків, маючи тент можна заночувати навіть на вершині. 

А це вид на полонину з колибою. Ліворуч вдалині видно с.Волова. А десь далі Костричі і Чорногори, які полокала в той день "небесна канцелярія" 

Погода почала псуватись, напевне працювало правило другої половни дня, тому ще декліька знімків і йдем на полонину. А на полонині нас вже чекали гості..

То певне наше взуття, яке випробовувалось тут, приманювало їх)) 

  Наче відчуваючи, що ми з наших плечаків дістанемо якийсь харч, коні явно набридали нам.. Нам не залишалось вибору, як дати їм трішки хліба, а самим в той час перебазувалися в зону лісу, вирішили трішки зігрітися,розклали ватру, і..о це було смачно, засмажили по шматочку м'ясця. Навіть не зважаючи що смажилося то на смереці, було смачно, з цибулькою і редисочкою, пишу аж слина летить, як загадаю як смачно було обідати тоді під Ротилом. 

 Гарні "похмурі" гори, тепло від живого вогню, смачний обід, не вистачало лише пісні..Зважаючи на погоду, гітару я пожалів, і залишив в машині, тому співали ми вже внизу. 

Ой, попід гай зелененький,ходить Довбуш молоденький! десь в цих краях опришкував Олекса, тому співаночка про нього гарно доповнювала шлях додому. 

Дякуючи за цей чудовий день, заряджені весняною енергією гір повертаємось до точки старту, пакуємось і кажемо горам до зустрічі! 

Далі буде..