Говерла. Незвичайне сходження на найвищу вершину України. (25.09.2011р)

  Здавалось яким  ще чином  можна ускладнити собі відвідини в "теплий" сезон найвищої гори Українських Карпат - гори Говерли. Нетрадиційні маршрути по кулуарам, підйом з південної сторони по скельним нагромадженням й інші говерлянські витребеньки були у нас вже в активі. Звісно це не заклик до пошуку пригод на Вашу голову, надіюсь кожен з Вас намагається об'єктивно оцінювати свої можливості і задарма не ризикувати. Знайти можливість зробити сходження незабутнім восени, та й ще на Говерлу здавалося непростим завданням. Та за декілька днів до святкування Всесвітнього Дня Туризму мені довелося здобути безцінний досвід, як успішно провести екскурсію для групи школярів загальноосвітньої школи. 

г.Говерла.

  Одним із ключових факторів шаленої популярності  Говерли є наявність автомобільного шляху до спортивної бази Заросляк, яка є стартовою точкою для бажаючих  відвідати найвищу вершину України. Відверто Говерлі не пощастило. ЇЇ популярність та доступність - призводять до понадпікової навантаженості маршруту і як результат - безліч ґрунтових ерозій, які наче шрами, вкривають схили, по яких проходять основні маршрути. Чималу роль популяризації масових сходжень в Карпатах відіграли активісти політичних сил, для яких Говерла була лише вдалим піар-ходом і  лише декількома сходженнями, приурочених до святкування національних свят, вони дали поштовх до масових відвідин вершини. Урегулювання цього питання, які і безліч інших проблемних питань пов'язаних з рекреацією в Карпатах надзвичайно складне і на жаль на даний час немає розвитку. А поки відвідування дозволено(хоч і не безкоштовно) тисячі дітей, бабусь і дідусів і просто охочих, прагнуть дістатися тієї заповітної висоти в 2061 метр над рівнем моря.

 Для досвідчених туристів - Говерла цікава в зимовий період, особливо популярним є святкування Нового року на вершині гори. Влітку, багато туристів, не маючи бажання, перебувати в натовпі, наче в переповненому тролейбусі, просто обходять Говерлу стороною.

 Я  доволі довго вагався чи варто опубліковувати цей матеріал. Адже сам не являюсь прихильником таких сходжень, а тут маєш тобі, потрібно допомогти з екскурсією для дітлахів. Тому в даній публікації, я хочу акцентувати свою увагу саме на основні питання, при організації відпочинку дітей в горах.

Ще напередодні поїздки нами були узгоджені наступні важливі моменти:

- наказ по навчальному заккладу, про проведення екскурсії

- призначення керівника екскурсії (та відповідальних осіб, з розрахунку 1 дорослий на 15 дітей)

- обов'якова присутність лікаря на час екскурсії (з укомплектованою аптечкою)

- проведення інструктажу

- найм ліцензованого для перевезення дітей перевізника, 

І ось чудовим вересневим ранком, наш Неоплан дістався Зросляка. За деякий час "невгамовні" вже були вишикувані до фотографії.

42 юних учасника

 Разом з дорослими сорок п'ять чоловік, запам'ятовую цю цифру, адже це мій абсолютний максимум. Декілька хвилин на збори і дружнью отарою рушили вверх..

Ага..дзуськи..Чимала кількість юнок і юнаків охляла майже одразу. Звісно були й такі, за якими аж курилося але значно менша частина. Був обраний довший маршрут через ліве плече.Діти швидко втомлювалися, звісно хотіли пити, скиглили що більше не можуть - звична картина..І як їм пояснити що вони ще зону лісу не минули? Так сяк підбадьорюючи дівчат, виводимо їх  з зони лісу на відкриту місцевість, де їм відкривається вид, на те місце, куди ще треба дійти. Половина дівчат вже називають мене катом,садистом,  благають посидіти ще хвильку, попити водички, зхрумати печенько, дивлюсь я на них і відчуваю, як мучаться бідолашні і не розуміють, де ж те задоволення, про яке так багато чули. 

Осінні барви Говерли

 З тією думкою встигаю відволіктись трішки..Вивівши їх до місця тривалого перепочинку  біля пам'ятної таблички загинувшим рівнянам, відійшов від них на двадцять метрів в сторону, що б побути у відносній тиші.Спостерігаю, як бавиться вітер з вигорілою травою, ген вдалині видніються безліч вершин, які купаючись в теплих вересневих променях сонця, манять мандрівників. Перевівши подих, дітки готуються зробити ще одне зусилля і подолати останній кусник маршруту. Ось тут наша група розтягнулася, по рації через півгодини, передали що перша половина групи вже дісталася вершини, а ми лише почали підніматися. Розтягнулися юні підкорювачі найвищої точки України наче вівці, вервечкою потягнулися до верху. Час від часу перераховую всіх, але зробити це коли вони метушаться по схилах наче навіжені ой як не просто.

Вервечка :)

Саме цей участок, дав їм прикурки. В декількох  навіть по дорозі відлітали підошви від взуття, вирятував "бублик" скотчу, яким я наче лікар, робив перев'язки ніг, тобто взуття(декотрі додому приїхали в одних шкарпетках). Тішило те, що погода була чудова, ніщо не могло зіпсувати логічного фінішу. І ось під  викрики своїх друзів, дівчата, сто раз переступивши через своє,"не хочу, не можу, не буду"  врешті  тріумфують, вони на Говерлі..

Звичне для Говерли явище

Обличчя повні усмішок, безліч спроб зрбити найкраще фото для майбутнього аватару, навіть про те, що добряче зголодніли забули.. В загальному діти під час сходження  поводили себе дисципліновано, уважно прислухалися до вказівок керівника, окрім слабкої фізичної підготвки, проблем не було. Допомога лікаря, теж на щастя, не знадобилася. Обійшлося лише декількома парами пірваних черевик.

Поверталися додому, сповнені неймовірної гордості, хоч і втомлені але безмежно задоволені поїздкою. В цей день, їм, юним підкорювачам, вдалося відкрити в собі нові якості, довідатись багато чого корисного, ну і звісно, з максимальної висоти, осягнути красу та велич Карпат.

"Ой поперед мене гори сині.."

Далі буде..