Протяте Каміння та Соколине Око (04.10.2009р.)

   Наче скеля об скелю, бухкала кров у скронях Захара, не жалів вірного коня, наче сокіл, склавши крила, летів стрімголов через плаї та кичери. Несамовито гукав на повні груди, і тим могутнім голосом, здригав все навколо. Виблискувала на боку одвічна подруга Захара, бартка - первсіна зброя гуцулів, готова в будь-яку мить, знищити недруга. Летить кінь на крилах, несе страшну силу.

  А навколо неї - самі лиш скелі, сумні та мовчазні..Шукала Соломія в них захисту, просила, щоб вберегли її від чужинця. Ой, не знайдеш, люба, тут схову.. По лісу, луною йде моторошне форкання, чорного, як сажа коня і через мить, навпроти неї його темна постать. Перехрестившись, притулилась Соломія до скелі і востаннє глянувши на світ, закричала. Задвигтіла земля, наче страшенний звір, що роззявив пащу, розійшлась земля і поглинула її з вершником назавжди.

 Почув той останній крик Захар. Та не встиг. Шукав її серед скель, щосили гамеслив своєю сокирою по тих Проклятих Каміннях, і, де б не вдарив, камінь танув наче віск, ніби розпеченим ножем пронизував їх парубок.

З відчаю кинувся з пагорба до найбільшої брили, розігнавши коня і заплющивши очі, щосили рубонув камінь.

  Скільки б часу не пройшло, не боїться його плину протята скеля, нищать її вітер і вода, заростає вона мохом та своїм всевидящим оком нагадує нам про події давнини...

Скеля Соколине око

 В пошуках терри інкогніти, нових цікавих туристичних об'єктів, я вирішив відвідати Буковинські Карпати, та розшукати популярну місцину - Протяте Каміння, на межі Вижницького та Путильского району. Гори Чернівеччини не можуть похизуватися високими вершинами, на кшталт Чорногори, чи гектарами греготів на хребтах як в Горганах, в основному це низькогір'я, яке тим не менше  має своїх шанувальників. Перлиною Буковини є Яловичори, які віддалені від населених пунктів, назаймана природа, непорушні ліси приховують в собі Буковинське око - мальовниче озеро, окрасу Буковинських  гір. За сотню кілометрів від  Буковинського ока, є й інше око - Соколине. Велетенська скеля, заввишки близько сорок метрів, з отвором, який схожий на око птаха.

 Шлях до цих місць, розпочинається з перевалу Німчич, скельні нагромадження даної частини Покутсько-Буковинських Карпат, знаходяться в межиріччі річки Виженки та потоку Смугарів.

За невеликий проміжок часу , виходимо дорогою до місця  з крутим схилом і споглядаємо на аллювіальну долину річки Черемош.

За добру годину ходу від перевалу з лісу  видніються перші скелі, порослі папороттю та мохом.

  Місцевість вкрита густим лісом змішаного типу. Полонини вкриті чорницями та брусницею, неподалік самотньої скелі росте навіть яблунька, не дивно адже за декілька сотень метрів живуть люди в присілку Бедіїв, який налічує лише декілька хат і вже здавна територія від верхнього нагромадження скель, обгороджена. Під час відвідин даної території, до нас прийшов місцевий житель і просив, щоб залишили це місце чистим адже тут він випасає своїх корів.

 То чому ж ці скельні нагромадження мають таку дивну назву? Відповідь знаходимо біля дальніх скель, які пронизані отворами.

Природа невблаганна до каміння. Стихія активно нищить пісковик, основу, з якої складаються  тутешні скельні нагромадження. Наче панцир доісторичної істоти вкривають ці чудернацькі візерунки Протяте Каміння.

 Дуже цікавими є вкраплення твердіших сполук в масивах пісковиків, які змінили свою структуру внаслідок метаморфічних процесів. Час від часу ці конкреції мають звичку відламуватися від основної скелі, тому будьте уважні коли будете знаходитись під ними.

Варто відмітити про те, як ростуть бідолашні дерева, на цих скелях, на досить незначних ділянках поживного ґрунту , виростають чималі берези та сосни.

 Відвідавши більшу частину скель, рухаємось в напрямку найбільшої - Соколиного Ока. Спускаючись густим лісом, диву даєшся, яким чином в такому непримітному місці, заховалась сорока метрова скеля. Щоб оглянути скелю повністю, Вам потрібно спуститися  глибоким яром, вниз метрів на двісті від основних скель, в самій вузькій частині, затамовуєш подих, осягаєш своїм оком - око Сокола. 

  На скелях помітні марковані маршрути для скелелазів адже тут неодноразово проводяться змагання з цього виду спорту. В той день нам теж пощастило побачити, як скелелази з задоволенням випробовували "скелю на міцність"

  Звісно приваблюючи велику кількість туристів, ці місця, сильно засмічені, на скелях з'являються наскельні малюнки, надписи типу "Тут був Вася" та інші наслідки діяльності несвідомих туристів. Зважаючи на той факт що кожного року, тут проводиться посвячення студентів  географічного факультету Чернівецького Національного Університету, місце широко популяризується серед молоді даного регіону. Заохочення студентів до збереження навколишнього середовища - це один із ключових моментів становлення свідомості нового туристичного покоління в Україні. 

 Хочеться вірити що в недалекому майбутньому мандрівників в цих місцях зустрічатиме лише  висічений образ головного героя легенди..