Публікації

Показано дописи з Грудень, 2015

Одна хвилина тиші

Зображення
Більша велич і чистота в тому, чого не вимовляють уста. Тиша освітлює наші душі, шепоче нашим серцям і з'єднує їх. Тиша відділяє нас від нас самих, змушує піднестися до вершин духу і наближає до Небес..
Халіль Джебран

Осіння містика в урочищі Пожератул

Зображення
 Десь чути як зламалася під вагою тіла суха смерекова гілка. Поки що, це єдиний звук, який порушив мертву тишу. Мільйони крапель зависли у повітрі, заплутавшись у морок, вкриваючи вологим павутинням  цей незвичний ліс. Коли закінчився час на розмови, погасло багаття, звук зламаної гілки повторився. В цей момент ти починаєш озиратися в густий туман, ніби відчуваючи, що за тобою хтось слідкує. І чим сильніше ти прислухаєшся, тим більше звуків отримуєш від лісу. Падіння капель води змушує гілки рухатись, коли ти йдеш по стежці, ти відчуваєш невидимий доторк.. Заглиблюючись все далі в нічний ліс, настає момент, коли ноги не готові йти далі, волосся стає дибки, потріскування гілок, шурхіт і раптом неймовірний звук крил птаха над головою. Серед примарних скель ввижаються білі та темні плями. Підсвічені світлом ліхтарика, вони зникають та з'являються знову. Тишу пронизує крик, а за ним відчуваєш, що в глухій печері хтось плаче. Хто тут? Що малює уява? Чи це не уява, а містичне видіння, б…