Туристичні витребеньки сучасності

Сучасний розвиток технологій назавжди змінив туризм. Він ніколи не буде таким, яким був колись і як виявляється справа не у джетбойлі та гортексі, яких у нас не було більш ніж чверть століття тому.

Серпень 1991 року. Похід на Петрос. Аж не вірится, що вперше я був там 26 років тому.

  Сучасний український турист, це фешенебельний, розцяцькований експонат, який мало чим відрізняється від гламурних представників глянцевих журналів. Просто понти у них різні.  Зараз туризм перетворився на свого роду мейнстрім. Ходити у штанах з малюночком слоника, це круто. І коли одяг це лише вершина айсберга, то за туристичними витребеньками сьогодення захована левова частка всього того, що там впихують-втюхують-впарюють маркетологи.
 Основні ключові фактори до яких ми будемо звертатися протягом публікації, які стали в основі деформації свідомості туриста : лінь, понти, відсутність бажання думати, відсутність того чим думається, гроші/впарювання, максимальний комфорт.

Отже що почало відбуватися за останні пару років в українському туризмі. 

Збільшення максималістичних забаганок пересічного туриста.  

 Пройти/пробігти більше. Результатом обов'язково треба похвалитися. Тут понти  відіграють дуже важливу роль. Згодом до подібних речей люди звикають як до перемог Кличка. І ніхто не цікавиться безліччю результатів в якійсь там новій гонці. З професійним спортом подібні змагання не мають нічого спільного. Але тішаться ті хто, роблять на цьому гроші. Адже за допомогою популяризації максимальних результатів, можна розпіарити як і нові труси з памперсом так і їжу і ще якісь там цацки. Довести необхідність покупки пляшечки з пипкою для перегонів саме по Горганам за 1000 грн - раз плюнути, для людей, які добре розбираються в психології туриста. Вдало піарять той чи інший продукт в соцмережах, та через своїх же людей зацікавлених звісно у грошах, просувають дані товари на подібних змаганнях.

Колись був такий випадок коли на змаганнях з риболовлі виграв чоловік з вудкою з палки і пір'ям замість поплавка. 


Хвороба ультралайт

  Неси менше щоб пройти більше. Дійсно так. А знаєте чому? Через те що 90% з тих хто так каже - офісний планктон, який має лише суботу неділю вихідний. І дозволити собі повноцінний похід не можуть. Тому заяви про те, що ультралайтери вважають 30 більш ніж достатнім об'ємом рюкзака спричинено не ультралайтом, а купою інших факторів.
  Я не вірю нікому про заявлені 8-10 кг на тижневий похід. Доки ми не пройдем разом його і я пересвідчуся, заявлена вага не повпливала на комфорт та безпеку в поході.
Я ходив в тижневі походи. 22 кг - це була вага мого рюкзака. Мені було цілком комфортно.
  Сучасний турист розуміє що понти, це хвалитися меншою вагою. І признати що твій рюкзак важкий і в ньому немає пухового спальника і ультралайтового надувного коврика ти не зможеш. Що до останнього то я з усмішкою буду чекати появи коврика для одиноких туристів з опціями коврик для хлопчика і коврик для дівчинки. Ви добре зрозуміли про що я :)

"Рюкзаки які похвалили у бложиках п'ять людей" ©bramms

  На даний момент піар рюкзаків бренду Оспрей займає лідируючі позиції. Факт, що українська туристична спільнота вважає Оспрей найкращим рюкзаком. Ба більше того люди, які ніколи не були з ним в поході, не мацали його і не носили його на своїх плечах - мріють про нього і вважають його бест-оф-зе-бест. До того часу поки Оспрей не зявився у продажі в Україні і не почалася піар кампанія, шуму не було. Ніхто не хворів на ультралайт, бо німецькі бомбовози Дойтер і Татонка зі своєю трикілограмовістю не були рюкзаком мрією. Та й чесно кажучи не було кому їх хвалити. 
 Дивно але я теж повівся. І досі не можу продати свій Екзос 58. Дивно але ультралайтовоий рюкзак вагою 1,1 кг може вмістити 61 л. А ваги? А зручно буде?
Знатоки кажуть що я купив неправильний Оспрей. Я мав ще колись Кестрела 68. Продав після 4 походів. Я не здивуюся коли почнуть впарювати рюкзак під конкретний похід. Як так, що два рюкзака з розміром під мою спину, мені не підходять. А де ж універсальність? Вона не вигідна.   
 Краще штампувати кожного року нові свіжі моделі,в які додадуть нові рюшечки, лише для того щоб любителі понтів, далі і далі прощалися з своїми грошима. Оспрей - це розпіарений в Україні рюкзак, з наголосом на ультралайт. Не більше. 

  Цього року я подорожував Карконошами з олдскульним станковим рюкзаком. Не помітив різниці крім ціни. Європа позбавлена дурнуватих понтів. Туристам чхати з чим ти ходиш, ніхто не шукає дорогих речей, а купують дешеву Кешуа і милуються горами. Вони не розуміють як маючи зарплату в 200$ ти купуєш рюкзак за 300$. 

Дорогі та непотрібні цацки

  Апогей - ультралайт лопатка для закопування власного лайна. Так так, дорогенькі мої. Вам впарять і пляшечку і фільтр до неї за космічні гроші. Або гідратор з щіточокю для чистки мундштука за ціною половини гідратора. Сокири Фіскарз - яскравий представник одноразової речі. Коли ти його зламаєш, одразу сіра речовина в твоїй голові починає шевелитися. Але думати вже пізно. Славнозвісний Гортекс - який не працює. Чому стільки негативних відгуків про штормовки Мармот? Чому вони промокають? Покажіть мені куртку яка не промокне в добру зливу на Чорногорі з ураганним вітром? Я не відкидаю, що буде в продажі туристичний папір для дуп велосипедитів та плавців чи бігунів. Тут додам, що я не агітую користуватися лапухами чи вологими серветками. Достатньо додати пару іонів срібла і гарненько написати про це у мордокнизі.
 Таких речей стає все більше і більше. Та насправді лише відсутність бажання мислити і раціонально використовувати знання і навики сприяють попиту на вищеперечислені речі далеко не першої необхідності.

Гаджети

  Скоро не залишиться людей які вмітимуть нормально користуватися компасом і картою. Навіщо? Телефон все підкаже. А ввечері ми не будем співати пісень бо краще забитися в куток намету з електронною книжкою і в навушниках не слухати як падає дощ.
Стає все менше і менше людей, які можуть заспівати від початку й до кінця десяток пісень про Україну. Чи кому цікаво хто такий Маккенезен чи Брусилов і чому схроніско під Маришевською пропало з лиця Землі. 
  А потім коли всі гаджети не працюватимуть, пальники не будуть мати на чому горіти - виживуть ті хто вмітиме розпалювати вогонь, здобуватиме їжу і матиме хороший досвід життя за допомогою підручних матеріалів.

Їжа

  Любий дай но руку, я зроблю тобі ін'єкцію зі смаком банушу з шкварками та овечою бринзою)
Ось приблизний прогноз на майбутнє. Пігулками та  гелями в тюбиках нікого не здивуєш. Мити посуд буде не потрібно. Вже зараз розпіарені пакетики з їжею у всіх на устах. Процес споживання їжі буде обмежений до мінімуму, адже за цей час можна буде пробігти далі. Бо ж то все час..
   Я не їв і не буду їсти їжу з пакетиків, яку треба залити лише кип'ятком. Я люблю готувати і роблю це з душею. Я не лінуюся. І доки буду ходити в гори буду готувати саме так. І жодне впарювання та піар подібних харчів не змусять мене відмовитися готувати самому.

  З часом втратиться популярність палити ватру. Це дійство стане архаїзмом. Бо ми йдемо в Європу, і ви не захочете щоб Ваш полар та штормовка за купу баксів пахнула не Нікваксом.
Таких прикладів та різних подібних ситуацій є чимало. Та продовжувати напевне немає сенсу.

  Я часто зустрічаюся з туристами "старої школи". Це люди з яких варто брати приклад, вони відчувають золоту середину і розуміють, що сучасне туристичне спорядження, лише маленький інструмент для пізнання гір. Дякую, що Ви є.

  Ця стаття написана не для того щоб змусити Вас повернутися до ретро чи не купувати нові технологічні речі. Я не хочу образити нікого, хто думає інакше. Я сам маю багато цяцянок та безпонтових речей. Правда я ніколи не буду їм робити піару та не впарюватиму іншим.

Успіхів та хороших мандрівок всім!


Коментарі

  1. Більше мандрів, менше спорядження ;)

    ВідповістиВидалити
  2. Як завжди влучно і красиво!...Власне"в щент")))))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щиро дякую! Хоча я радий критиці. В ній народжується істина!

      Видалити
  3. Дуже влучна стаття! В мене самого виникали подібні думки, але мабуть важко написати про це краще, ніж вдалося вам. Дякую!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як виявилося стаття викликала різні емоції. Звісно я не закликаю носити лахміття чи не слідкувати за розвитком технологій. Сенс написаного дещо в іншому, головне зрозуміти що світ речей лише світ речей.

      Видалити
  4. Відповіді
    1. Дякую. Я не втомлююсь пояснювати (наприклад коментар нижче), що суть даної статті - не зіпсувати репутацію тому ж Оспрею. А подивитися на суть питання під іншим незручним кутом.

      Видалити
  5. Не розумію, нащо обсирати все сучасне і зручне. Ніколи не повернусь до бєрців замість зручного трекінгового взуття, до важкого посуду замість сучасного ультралегкого, до брезентового намету замість надійного і компактного і т.д. GPS треккер в наших немаркованих горах то взагалі спасіння. А відсутність натертих ніг, білю у колінах, спині і сухість під час дощу тільки сприяють милуванню і єдності з природою.
    P.S. Жодного разу не бачила людей в навушниках і з книгою біля вогнища.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я ж не пропоную повертатися до берців і брезенту. Це не обсирання. А дещо інший погляд, на метаморфічні незворотні процеси пов'язані з науковим прогресом. Максимальний комфорт, лінь та інші фактори вбивають багато хороших навичок. А засилля маркетологів, які готові за гроші маму рідну продати деформують уяву кожного з нас народжуючи запитання а чи виживу я без джетболйла, нейлгенової пляшечці в поході на Маковицю

      Видалити
  6. 30 процентов интересного, 70 процентов обсерания... Ходил я в походы по месяцу в Карелию, ходил в недельные походы в Крым в джынсах и старых кедах и ботинках с тяжеленным спальником и убогим рюкзаком от которого настолько болела спина что потом отходил еще неделю дома. После каждого похода покупал себе легкую и удобною вещь. Сейчас и джетбойл есть и надувной коврик, и гора гортекса и палатка 2-х местная на 1,3кг и старые ботинки и коврик ижевский и котлы для костра, но топор только фискарс (уже 5 лет).
    Использую снаряжение под поход или отдых, если иду в годы зимой то конечно же бегу гортекс, надувной коврик с утеплителем, пуховый спальник и куртку и джетбойл, а также надеваю камуса на свой сплит. и тогда могу с комфортом находиться неделю в замнем походе с морозом в -25. Пришли к этому снаряжению сами и долго... когда раньше был двухдневный заброс в лагерь, а сейчас это 3-х часовой заброс в лагерь.
    Тоже самое с летними походами, беру легенький рюкзак, спальник коврик, палатку, тот же джетбойл и с удовольствием гуляю по горам.
    А если еду на выходные на машине на природу, тогда и котлы для костра можно взять и старый коврик пунку для боек у костра.

    У каждого снаряжение есть свое целевое использование.
    PS. Ультралайт это всегда компромисс веса и надежности.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я дуже радий за Вас. Мені як і Вам відомі сучасні технології і я ними залюбки користуюсь. Гірко лише одне що у висловленні мною, поняття витребеньки ви бачите лише обсирання((( Але Ваш відгук статистичний плюсик. Я спробую написати дещо інше глянемо на реакцію загалу.

      Видалити
  7. Пробачте, а що таке джетбойл?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Інтегрована система для приготування їжі від американського виробника Jet Boil

      Видалити
  8. у всьому є свої нюанси, наприклад мої замберленди мене рятували в ситуаціях коли люди сушили своє взуття біля вогнища, мембранні куртки промокають в них є як і у наметів свій ліміт і можливості тримати вологу, газовий пальник часто економить час коли немає бажання сушити дрова щоб розпалити вогнище після 5 годин під дощем, їжа з пакетів, частіше за все не дуже на смак, хоча каші наших українських виробників дуже смачні.
    моя думка легше не значить гірше, але якщо це доводиться до фанатизму то вже біда)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за коментар. Згідний на 100 що якісне і легке не значить гірше!

      Видалити
  9. Головне, щоб плани на перший похід не починались з переліку сучасного спорядження, яке обов'язково потрібно купити, тому що по іншому похід не відбудеться. Якщо так готуватись, шукати та купувати тільки найкраще та найлегше - похід може не відбутись взагалі... Я бачив дуже багато людей зі старим та важким спорядженням, які регулярно ходять і дуже щасливі, коли інші не ходять, тому що не вистачає якоїсь позиції з категорії ультралайт. А є і такі, хто ходить пару разів за рік, але не поличці є всі види спорядження, тому що людина не ставить за мету походи, а стала жертвою маркетингу - тобто вона отримає задоволення від процесу вибору та купівлі брендових речей. По великому рахунку їй і походи вже не потрібні. Річ вже є новенька, гарненька... А в поході її можна порвати чи зламати... Буде дуже прикро...
    Я інколи відчуваю себе жертвою маркетингу, але згадую свій перший похід і проходить... Спогади про походи ніяк не пов'язані зі спорядженням.
    Так, спорядження потрібно обирати якісне, але це не повинно вставати на перше місце.
    Краще енергію направити на відшукання можливості частіше бувати в походах.

    ВідповістиВидалити
  10. Меня радуют туристы в горах в любой снаряге. После того, как полазил по горам Америки и Непала, и увидел насколько сейчас там развит горный туризм , то всегда с удовольствием смотрю, как он возрождается после 90-х.
    Занимаюсь туризмом с 80-х и было больно смотреть как туристическое движение умерло на Украине после развала СССР (говорю про Львов, т.к. живу всю жизнь здесь). Но теперь хоть начали понемногу по горам ходить люди. И это хорошо!
    Рюкзаков типа "дерьмак", станков из стальных труб, ватных спальников и другой олдскульной снаряги натаскался за свою жизнь аж на три грыжи в спине. Так, что теперь у меня проверенная западная снаряга, рюкзаки и палатки американский производителей (не Оспрей).
    Если есть деньги, то почему бы не сделать поход по горам комфортнее. Да, многие вещи дешевле купить на алиэкспрессе (например гидратор), но если ходишь регулярно, то экономить на снаряге часто бывает опасно для жизни.
    Примеры из жизни. Китайские треккинговые палки - дважды ломались в первом походе в Непал, один раз одновременно две сразу и на краю обрыва, чуть не убился. Во второй Непал брал уже блекдаймонд, т.к. шел на восхождение на Айленд пик.
    Б/у обувь - один раз подошвы у моих б/у ботинок оторвались в Намче Базар. Хорошо, что там был мастер и он мне вручную пришил их, хоть там был и пластиковый низ под кошки.
    Да, в детстве я ходил по Карпатам в драных кедах и транспортником, но теперь увы здоровья и желания такого нет уже.
    Удачи Вам всем и интересных походов!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Шкода що Ви підписалися як анонім. Хоча я більш ніж впевнений що знаю Вас. Щиро дякую Вам за коментар, я теж еволюціонував від колобка до оспрея. Тому підтримую Вами вище написане.

      Видалити
  11. не погоджуюся з багато чим написаним

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ваша думка важлива. Але розгорнута відповідь була б ще кращою!

      Видалити
  12. Максим Перепелиця4 серпня 2017 р. о 11:34

    Гарний слог - мені сподобався. Однак, на мою думку, забагато тверджень що ґрунтуються на моральних судженнях. Тобто на звичайних емоціях. У тексті є ряд сумнівних тверджень, що потребують, як мінімум, якихось доказів. Як от про Osprey та концепцію Ultralight та штормівки Marmot з "недіючою" Gore Tex. Я сам є борцем з псевдонауковими та відверто брехливими маркетинговими даними. Однак, на мою особисту думку, вдаючись до аналогічної маркетинговій маніпуляції фактами, приправленої власними емоціями та моральними судженнями, ви скоріш досягнете негативного ефекту у цій боротьбі. І ще одне... Я так і не зрозумів, яким чином знання історії та фольклору стосується теми яку ви висвітлювали у своїй статті?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це нормальна відповідь комерційним маніпулянтам. Чому піарити і казати, що певна річ крута, не заборонена для комерційників і вважається нормою, а критика споживача всім не подобається? Мені як споживачу ніхто не заборонить викладати свою власну точку зору, на речі, якими я користуюся. Повірте, я не намагаюся перемагати. Взагалі ця боротьба - це фікція. Що до останнього запитання. Мене багато хто звинувачує у "плачі Ярославни" за совковим туризмом. Якщо Ви зі "старої школи", то мені не треба пояснювати про основний зміст статті. Є так звані псевдо представники, які як вегани, дуже люто нав'язують ультралайт і все те, про що я вище написав. Вони лише статистичний мінус, для моєї статті. Найбільше хочу подякувати тим, хто не прокоментував нічого, а міг мене облити лайном. Звісно Вам теж вдячний за коментар. Успіхів.

      Видалити
  13. Перечитав літопис вашого батька "Учнівський туризм та краєзнавство Снятинщини в фотографіях." Багато цікавих фактів і фотографій 80 і 90-их років!
    Думаю більшість з нас в походах комбінує старе з новим. Про себе: 1. Не користуюсь пальниками - все готовиться на ватрі. 2. Замість палатки - тент, а в переважній більшості сплю просто під відкритим небом, зимою біля вогню. 3. Завжди маю і ношу багато одежі, так як маю "хронічнопростужені" органи, тому бережусь. Легка туристична одежа - не для мене. 4. Не розлучаюсь з фотоаппаратом, телефон відпочиває)). 5. Їжа проста (сало, крупи, багато цукру, інколи тушонка...)
    Хех, згадалось, як впрерше подорожував по Карпатам)) Влітку 1995 року приїхав в Надвірну. Не довго думаючи, орієнтуючись по картам-двохкілометрвікам, відправився пішки в Хуст. До того ніколи не бувши в горах! І дійшов. Спав під целофаном, кутаючись в звичайне одіяло. Йшов через Чортку (там блудив в дощах), дебрями! північних схилів Станимиру, якимось буреломом, без стежок вийшов в урочище Пекло під Сивулями (там перший і останній раз бачив здалля туристів), далі старим кордоном до Берті, далі лісоучасток Брадол, Колочава... Треба буде колись все це описати. Це був, без перебільшення, самий небезпечний мій карпатський похід.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Обов'язково опишіть! Це буде точно цікаво прочитати! Дякую за увагу до публікацій !

      Видалити
    2. Підтримую, із задоволенням почитав би, тим більше, що хочу там пройтися цього року

      Видалити
  14. А все кто так радостно заявляют о том, что не пользуются газовыми горелками, помнят что в Карпатах далеко не везде можно разводить костры?

    ВідповістиВидалити
  15. Звісно не скрізь. Та основні місця ночівель в зоні лісу можна організувати без проблем.

    ВідповістиВидалити
  16. Все завжди має значення. Так як і ваша розповідь. Дякую)

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні публікації