Ведмедиці озеро

                           Дощ і град Чорногори.. та є так направду озеро, 

а єк вже верже в него камінь - та зараз б'є полова з градом..

                                                                                                     Мовленнєк Мох_Perkalaba 

    Чорногірські озера - віддавна вважаються містичними місцями. За старими переказами  Головач - перший з опришків,  в страшній битві втопив у озері Бребенескул Арідника.  Бризки з озера окропили схили Гутен-Томнатика й чорними плямами видніються до цих пір. 

  На озері Верхнє Озірне, якщо йти по правому краю,  видніється камінь, в якому залишений відпечаток людської ноги.  Чи то блискавка втрапила і залишила такий слід чи грізний ватажок опришків залишив по собі той слід ніхто не знає. 

   На Несамовитому на самому дні - грішники з Градовим царем, кують лід, щоб скидати на голови людей, які же живі на землі,  з чорних хмар з Чорногори крешут громи і б'ют ними в свою ціль. Навіть в повний штиль на поверхні цього озера, клубочаться хвильки, ніби нагадуючи нам, що на дні коїться щось несамовите..

Озеро Ведмедиці

   Насправді пересічний турист навіть не уявляє, що на Чорногірському хребті - водойм більше 36. Це і маленькі озерця і великі озера, навіть невеличкі калабані, мають свою назву, історію та як це очевидно, свою власну таємницю, яка ховається за холодними хвилями та кам'янистими коралями, які прикрашають їх.

Картосхема розміщення лентичних водойм масиву Чорногора (Першоджерело: https://uhmi.org.ua/pub/np/259/Mykitchak-259.pdf)

  Та якщо про озеро під Данцижем, яке назване на честь українського науковця Михайла Петровича Рудишина, Ви ще могли чути, то б'юся об заклад, назви Чугайстрів, Нявчин Перстень, Однооке чуєте вперше.  Звісно це не озера кшталту Ворожески чи Бребенескула, це навіть не Марічейка чи Буковинське око.

  Та повірте - кожна водойма в горах - має свій особистий шарм. Наприклад Болотне око - це дійсно наче око в очеретах. Коли проходиш повз нього, в черевиках чавкає вода з рудим болотом, тхне намулом і багном - романтика скажу я, а Ви?.. А на Кислому хочеться дістати гребінця і розчесати таку досконалу гриву цього озерця. 

 Саме тому - Чорногора, хоч і хайвей з тисячами туристів та маркованими шляхами, абсолютна терра інкогніта для кожного, хто захоче чогось нового. В цьому я переконався цього року вкотре.

 

Озеро Ведмедиці

  Є в мене таке хобі - дивитися у мапу. Розглядати знімки з супутника, помічати щось нове і спланувати туди свою мандрівку.  Озера - дуже цікава тема. Це і Таємниця Свидовця, озеро Акварельне, озеро під Буківцем (Михайлюкове) каскад озер на Озірному - все це, місця, які апріорі є в моєму списку must see.

 Озеро Ведмедиці - давно було заплановане до відвідин, як не як, це !увага! (зараз я отримаю порцію від хейтерів) - найвисокогірніша водойма України 1873 м.н.р.м. Саме це озерце, визнано місцем найвищого існування тритона карпатського та тритона альпійського. І байдуже що водойма ця, знаходиться дуже близько стежки, яка пронизує цілу Чорногору. Якщо не лінуватися, то є там чудові місця, щоб отаборитися і позбавити себе від фестивального шуму на Бребенескулі. Всьо чотко, гей дана дана)

Світанок на горі Гутен Томнатик

  То чому ж то озеро Ведмедиці? Можна спробувати гуглити, можна постирати папілярні лінії на пальцях перелиставши мільйон книг про Карпати, перепитати кожну сторічну бабку в ближньому селі. Або.. Просто повірити на слово. 

 Колись давно "горєни" мали базар на Смотричі, і відтів переходили горами аж до Рахова, купляти усяку усячину і спродувати свій товар. Їхній шлях проходив колись і попри це озеро. Тоді ще ніяких джпіесів не було і ніхто не носив портативних колонок по Чорногорі, з яких волає "Ніно с кєм ти пьйош віно", а гуцули ходили знаючи свої землі напам'ять. Та коли траплялося блукати - виручали зірки. В одному із походів по крам до Рахова чи може то як Довбуш йшов на Баню, хлопців з лісу зловив блуд. 

 Тоді годі було й дивитися на небо, дійшовши до озера, ватажок побачив сузір'я Ведмедиці, яке на мить віддзеркалилось у озері. Цього було достатньо, щоб безпечно продовжити рухатись далі. Від того часу те озеро стали називати озером Ведмедиці.

  В кожного назва озера і саме озеро - автоматично викликає якусь асоціацію. Навіть зараз, в момент написання цих рядків, я пам'ятаю її. Така коротка, така сильна емоція, переплетена спогадами, мріями, яка до запаморочення в голові тобі, робить добре.. Може щеміти в грудях, можуть з'являтися сльози, хочеться, щоб весь всесвіт почув тебе. Почув те як ти мовчиш але кричиш..

Гора Гутен Томнатик та озеро Бребенескул

 І ось так розлігшись по схилам Чорногори ти вкотре пересвідчуєшся, що ти живий. Що можеш на повні груди дихати, любити, радіти. Знову і знову сам собі даю відповідь на запитання, чого я ходжу в гори, я відповідаю, бо там енергія, яку не можна знайти на низу. 

 Там Ведмедиці виблискують у темних водах, там на крайній скалі сидить сокіл і своїм зойком йде на виклик вітру, там води напоєні снігами, летять вниз, там травою кєває вітер, там цвітуть квіти, які пахнуть лише незірвані, там можна купатися у холодних росах і на ранок не мати шмарків, ловити хмару у кишеню і потім коли тобі її треба, діставати неначе печенько з наплічника і мокати його у горнє з чебрецевим чаєм, там нема нічого того, за що можна заплатити і мати це вдома.. 

 То місце не стане для нас домом, це наша алькова - де кожен може відшукати самого себе. Мабуть саме це, кличе кожного разу знову і знову, йти свій неповторний гірський шлях.

Я люблю гори і якщо ти їх теж любиш, то ти мене розумієш!

Розташування озера Бребенескул відносно озерця Ведмедиці. Вид з вершини гори Бребенескул.
 І обійми, як же без них..

За фото дяка Михайловичу Тарасу

Музика для насторю