Фіолетовий знак весни

В той час, коли урвища Чорногори, ще виблискують снігом, а південні схили її околиць поволі скидають з себе білосніжний убір, десь високо на небесах Святий Миколай, роздивляється в'язанку з різноманітними ключами. Ох і чудернацька в'язанка, тут і від небесних воріт ключ є! Виблискує променями ключ від Сонця, а ще чорний як смола ключ, який закриває ляду чорногірського водного ока, на дні якого грішники кують град. Серед таємничого дзеленькоту чітко вирізняється один голосний та дзвінкий звук. Це дзвенить ключ весни, який готується прийняти Святий Юрій та відімкнути на полонинах весну. Стрімкі потоки, які почують цей дзвін, наповнюються водами, трави готові от от зазеленіти. Десь в карпатських нетрях, звірі на весь голос відкликаються весняному передзвону. Після западної зими, приплескана снігом трава, сковує полонину стримуючи під собою життя, яке прагнучи жити та цвісти, тягнеться до сонця, пробивається фіолетовими пуп'янками навіть крізь сніг, виґаптовує полонинський ліжник весняним орнаментом. Зливаючись в одне ціле, майорить цей весняний знак, сповіщаючи нам, що прийшла весна..

Крокуси на пол.Скупова

  Співайте, веселіться, весна іде красу несе! Світ наповнюється світлом, теплом, мимоволі на наших обличчях більшає посмішок, разом з весною до нас лине те незрозуміле відчуття, якого ми чекаємо цілу зиму. Мабуть  очікування кульмінаційного моменту, фінального раунду одвічної боротьби зими з весною, закладений в людях від народження. Коли ґречний вуйчик скаже комусь "Абисте нарік дочекали!" я з року в рік все більше розумію, що кожна весна, це маленька перемога людини. Так і природа, втихомирюється, засинає але в сні чекає свого часу, щоб перемогти.

Вид з пол.Скупова на Чивчинські гори.

г. Скупова

Цього року Святий Миколай не дуже охоче передавав ключа Святому Юрію, певне таки добряче занайтував в'язанку, що поки відшукав потрібного ключа, натрусив снігу стільки, що ще в червні,  вовки можуть на високогір'ї  охолодитися в сніжній купелі. Тим не менш, шафрани Гейфеля або крокуси, які несподівано були накриті білою ковдрою, в перші дні травня ніби під примівку мольфара,  заповнили полонини.

Крокуси та підсніжники на Гринявах

Шафрани біля Угорських скель

Хитрі квіти не дають шансу негоді. Вони відкриються тільки сонечку, а коли з неба буде сіятися мжичка, закриються і жодна краплинка не попаде до квітки. Є тендітні бутони, строгі наче смокінг нареченого, є цілі сімейства, які тримаються купочки. Трапляються закуйовджені вітром квіточки, наче розхристані шибайголови, які тріпотять пелюстками. Найрідше трапляється білосніжна королева крокусів, витончена, струнка, бездоганна. Перед нею падаєш навколішки і затримавши подих, дивуєшся досконалості природи.

Красунчики в смокінгу

Королева

Обережно, вберігаючи квіти від черевика, отак з весною, подорожуючи полонинами Гриняв, до тіла приходила та весняна енергія. Чи то може аромат крокусів з гірським повітрям, наповнював нас? Коли весняне сонце напуває землю теплом, вона неодмінно віддає частину цієї енергії нам. Наші відчуття стають гостріші, нестримно народжуються нові почуття, народжується жага до  всього, що довший час було заховане в холод.

Чорногірський хребет 

Час, коли полонини вкриваються крокусами, як і момент перемоги тепла над холодом, солодкий та дуже короткий. За ним будуть діставатися інші ключі з в'язанки, які принесуть щось нове на гірські краї. Якщо ти хочеш, пірнути в весняні карпатські заквітчані полонини, не проґав, цього моменту. Фіолетовий знак підкаже тобі, коли час вирушати :)

Дорога на знак

Урочище Угорські Скелі

Фото Михайлович Т., Рижук М.