Інкапсульовані сни

присвячується загиблим героям за волю України

  Він прокинувся. Час покидати теплий спальник, свою теплу і затишну домівку, одягати  холодний вогкий одяг, і йти..Через кам'янистий кулуар протоптана  стежка, шкірить чорні скелі, наче зуби потвори, невідома гора, безліч слідів, видно що групи людей штурмують вершину. Димка, туман, сніжниця, це не звичний сірий дим, від полонинської ватри, а чорні хмари смутку оповивають кожного, якось важко ідентифікувати, що зараз коїться над головою, все якесь одноманітне сіре, похмуре, тисне всім на свідомість. 

  Не поспішаючи набираємо висоту, вигризаємо сходинку за сходинкою, зволікаючи на відсутність спокою, сну, напружуючи кожен м'яз, облизуючи спраглі губи, ми всі йдемо вперед, так хочеться кожному з нас побачити промінчик сонця, змінити щось у цій безкінечно довгій боротьбі, та все безнадійно. Через вітер, він нічого не чує, ні гуркоту камінь, ні слів товариша, пронизливий свист, глушить людські слова. Вони губляться в брудній лайці завивань вітру, він закриває йому рота. Вітру байдуже, що йому важко на душі, що він хоче крикнути на повні груди, що йому хочеться бути вільним в своїх горах, він здатен померти щоб перемогти.

 Кров..Краплинки червоної, як калина, крові застигли на снігу..Звідки вона тут взялась? Комусь потрібна допомога? В голові одразу промайнула думка про гірський травматизм..Гори, невже сьогодні, ви приготували "недобрий день для нас"? 

Що це за гуркіт? Лавина?  Цей гуркіт поволі накочується все сильніше і сильніше.  Раптом різкий біль в грудях і темрява..

  Він прокинувся. Господи, невже ці жахіття лише сон? Якось легко стало на душі. Спочатку він не звернув уваги, на те що прокинувся в горах...

Тиша. Ген вдалині сотні людей, які бажають дістатися вершини, відчути смак перемоги,  він  бачить своїх товаришів які, на руках несуть його тіло вниз...

Я прокинувся. Це був не сон.

В гуцульській колибі на полонині Веснарка

 Сни..Ці  неймовірні паралельні світи. Як часто нам хотілось продовжити такий приємний кольоровий сон, чи зупинити беззмістовну маячню? Змінити, зберегти, зробити все не так.

Подарувати краще снам сльози і сум, віддати чорну хустину, яку віднедавна носить ріднесенька матуся, залишити там жаль, який стискаючи навіть саме зашкарубле серце, заставляє плакати.

 А з цим плачем, з цими сльозами, в реальному житті, жаль відкриває нам очі, змушує прокинутись, ще не заснувши. Особиста капсула, та нікчемна шкаралупа, в яку ми ховаємо наші намальовані кольорові сни, дивлячись, як кладуть до чорної, сирої ями, тіла героїв, які віддали життя за волю України - потріскалась. І щоб зруйнувати її вщент, залишилось зробити лише один свідомий крок.

Найвища вершина Карпат г.Говерла з пол.Веснарка.