Моравський Крас

Там є своєрідні ходи,
Що сягають самих глибин,
Там тварини небесної журби.
Але я не питаю себе,
Де на мапі країна ся,
Та й негайно рушаю у дальню даль.

з пісні гурту "ВВ Країна мрій"

В печері Пунква

   Ну скажемо чесно, тварин небесної журби не передбачалося у цій мандрівці,  але сховатися  у печері у цю потужну серпневу спеку - це відмінний варіант. Отож Моравський Крас або правильніше Карст - це один із найбільших карстових масивів у Європі, знаходиться неподалік міста Брно, Чехія. Унікальна місцевість із тисячами ще не до кінця дослідженими печерами, проваллями. Згадую часом наш спелеологічний досвід, це було водночас важко а подекуди й страшно, особливо, коли я заблудив у Кристальній в районі Скелета. Певно про це треба написати додатково, поки я ще пам'ятаю 

       Отже неподалік зупинки Старий Млин, де є маленькі забігайлівки з прохолодним чеським світлим, різноманітними сувенірчиками, дорога до печери Пунква, поринає у густий ліс, який намагається стримати спеку, яка періщить з неба не по дитячому. 

 
На вході відчувається прилив прохолоди, яка вилітає з печери, а з нею як би це дивно не звучало човни.. Так! Здавалося так, ти був на сплаві і ти був в печері але те, що ці речі можна поєднати, ого, в голові не вкладалося. Отже після короткої перерви у вхідній залі, ми потрапили в печеру, де різниця температур склала аж трийдціть градусів. На дворі 38 а всередині 8. Одразу скажу, що найбільш сильно ми відчули цю різницю по закінченні екскурсії. 

 За своє життя я бачив багато різний печер, як і освітлених просторих з галереями так і чорні вузькі ходи, в які потрібно було протискатися як хробак) Пам'ятаю Рус у Кристальній дав геніальну відповідь на питання : Там треба головою йти вперед??? - Рус - Там головою треба повзти вперед) 

Так от, Пунква чи Пункевна, доступна у багатьох версіях, та ми потрапили туди на найбільш просту її частину. А по нашому попса.  Розміри натічних гіпсових форм там вражають одразу, особливо сталактити і сталагміти довжиною до 5 метрів, які мільйони років ростуть один одному назустріч. Неймовірно..

  Нам показували чудернацькі малюнки на стінах, людські фантазії, як називається та чи інша брила гіпсу, точно так само як вдома. Хто памятає Роддом чи Прес у Млинках? Нічого складного технічно не було, залишалося просто знаходити для себе щось прикольне, сховане у камінні. Крутячи лабіринтами ми дійшли до ділянки печери, прохід в якій був зроблений вже людьми і вузьким коридором виводив на дно прірви Мацоха (в перекладі Мачуха) де за легендою мачуха хотіла позбавитись пасинка, намагалася скинути його у прірву, але малий дивом вцілів, а мачуху селяни вирішили покарати у той самий спосіб. 

  Не передає фото, як там. Насправді дуже масштабно і дуже вірогідно, що такого ти точно ще не бачив у своєму житті. Висота прірви 138 метрів.  Далі на дні цієї прірви є залізні двері, за якими коридор, який приводить тебе до малесенького пірсу всередині печери. Невдовзі ти чуєш гул двигуна (двигун електричний) і бачиш боцмана, діда в шапці і зимовій куртці, який виринає з темряви. Сідаєш на вузеньку лавку моторки і помалу рушаємо. 

  Попереду, ну я навіть не знаю як це назвати - підземний трафік на воді, у вузьких проходах порожні човни маневрують, стараються розминутися. Ти пливеш і розумієш,  що ти в печері, ти в човні, а під тобою ще 45 метрів глибини. Очманіти можна :) У воді зроблена підсвітка і де не де можна побачити риб, які рухаючись вверх по течії, запливають у печеру. Люди сидять у човні і ніхто навіть не пискне, бояться чи що? Хотілося затягнути пісню про Чорноморця але я втримався. Це тобі не по Дністру плисти до ночі.. Там то звук пісні лягав на воду рівно, вгризаючись в пам'ять. Співати, це ще одна національна ознака, яка чомусь помалу гасне.. 

  Ще трохи і ти починаєш бачити світло в кінці тунелю, ні ні це ще не смерть, а просто екскурсія завершується і ми помалу випливаємо просто в ліс. Далі тіло просто ошелешене температурним стрибком, не розуміє, що відбувається. 

 На сьогодні майже все, єдине що, є змога піднятися канаткою наверх і глянути на прірву з висоти. Нічого цікавого там не було окрім мангового морозива) 

 Знову в лісі, рушаєш в дорогу до міста Брно, де чекає смачне чеське пиво, коляно вепра і міські визначні місця, та це вже інша історія. Далі буде..