Неприступний Горган-Явірник (2010,2011,2013р)

 Похмурий і грізний, неприступний і непривітливий, темний наче карпатський ворон, який побачивши гостя на своїх землях, не надто радий йому, хребет Явірник, відверто не любить моєї присутності. Кожного разу коли "вібрами" залишають відпечатки на  дорозі до полонини Явірник, гори готують мені випробовування у вигляді аномальної спеки,дощу, граду, громовиць і всіляких інших оказій. Ще на підході до підніжжя гори, вершина ховається в хмарах, фарбуючи небо в густий темний колір, стає моторошно і лячно, мій недруг  Явірник, готовий боронити свої ґорґи і ґреґоти від непроханого гостя, ще далеко до вершини псує мені настрій, відлякує мене, хоче зламати мене психологічно, своєю потужною енергетикою. Здолати суперника  навіть за чотири спроби в різний час так і не вдалося. На цьому я вирішив завершити протистояння з ним. Вершина Явірника залишиться для мене террою інкогніта.

Хребет Явірник з вершини г.Хом'як

  Мандруючи сусідніми вершинами Синяка, Хом'яка та Малого Горгана, Явірник буде завжди в полі зору, масштабний хребет з невисокою вершиною Горган-Явірник з висотою 1467м, являє собою цікавий туристичний об'єкт. Хребет складається  з ґреґотів середнього розміру, основа яких ямненський пісковик, південна частина хребта більш відкрита ніж північна, подекуди поросла сумішшю листяного та хвойного лісу. 

Полонина Явірник 

Горган-Явірник в хмарах.

 Північна сторона хребта стрімка, густо заліснена та важко прохідна. Під час однієї спроби піднятися на вершину Горгану-Явірника, ми оцінили  стан прохідності північної сторони хребта. Потрапили в грозу, вирішили не випробовувати долю, а йти донизу, довелось спускатися без стежки північною стороною в напрямку полонини Явір. "Живі" каміння порослі мохом і присипані листям, як капкан, готові перевернутися, з'їхати юзом, а що найгірше травмувати туриста. Одна досить масивна брила мала впасти мені на ногу, але вдалося в останню мить відскочити вбік і продовжити екстремальний спуску до полонини Явір.

Ґорґи. На дальньому плані народжується гроза.

Вид на гору Малий Горган.

Гора Хом'як та полонина Хом'яків

 Вид на захмарену Довбушанку

Зручне розташування хребта дозвляє без проблем влаштувати прогулянку вихідного дня без ночівлі. Зручних підхідних шляхів до хребта чимало, можна підніматися з Микуличина, Ямни, Яремче. Для любителів екстріму і для повного карпатського фрі-райду можна спробувати піднятися з урочища Женець. Зважаючи на дощовий рік на даний час на полонині Явірник є два джерела з нормальним дебетом води. Колиба на полонині Явірник з 2011 року покинута, перебуває в поганому стані. Для ночівлі є безліч хороших місць в південно-східній частині полонини.

Полонина Явірник

Вид з гори Круглоявірник. На горизонті зліва направо г.Хом'як, г.Синяк, г.Малий Горган, г.Горган Явірник

 Полонина а також підходи до підйому на вершину вкриті залишками світових воєн. Серед лісу трапляються добре збережені окопи. На полонині чітко видніється лінія оборони. Під час нашої подорожі повоєнних знахідок не траплялось,  зате вдалося досхочу наласуватися чорницями, які вже вкривають полонини, а також знайти декілька білих грибів. Згадуючи попередні спроби відвідати Явірник, пригадав квітень 2011 року, напевне єдиний випадок коли погода була чудова але за браком часу ми відмовились від сходження на вершину, а просто після смачного обіду на полонині вирішили ніжитись першими промінчиками тепла.

Заморились)

 Після декількох невдалих спроб побувати на вершині Горгана-Явірника, бажання здійснити це, непомітно згасло. Той енергетичний потенціал, який містить в собі Явірник, змінив моє ставлення до нього. Навіть мої близькі коли дізнаються, що я вкотре збираюся навідати Явірника, ставлять ставки, чи пустить гора, мене до себе на вершину.Спостерігаючи за ним через вікно автобуса чи потяга, ловив себе на думці, що таки настане час коли ми поквитаємося :).

Віч-на-віч

Фото Жуков Є., Рижук О.