Тануть шляхи биті у Несамовитім..

  Летить високо камінь у височінь, виблискує на променях сонечка, досягає піку свого лету і наче сокіл атакуючи свою здобич - зривається в стрімке піке, пірнає в холодну воду. Піднесений підводною течією, камінець  плавно падає на зіницю ока гірського звіра.  В той час на березі зі словами "Дурниці, ці всі Ваші легенди!"  хизується парубок, який щойно кинув каменя в озеро. Його сміх луною відбивався від скель Туркула, озеро мовчки проводжало його в дорогу і тільки невеличкі хвильки тремтіли на водній гладі. Наступала таємнича тиша. Десь над вечір, цю тишу порушив гуркіт, доносився він здалека наче бубоніння старого мольфара, який з кожним разом посилювалися. Наш турист розкладав  намет, дивлячись в сторону озера, в думках лаяв себе. Попереду його чекав справжній карпатський шторм. Вітер наче кігтями виривав намет, шалений натиск вітру хотів покарати нахабу за його витівки, дощ періщив своїм гуцульським батогом не жаліючи бідолаху. Плаче гірське око Несамовитого звіра, своїми сльозами вчить  кожного берегти і шанувати легенди Гуцульщини. 

Озеро Несамовите.

  Чисті озера наших Карпат відверто не люблять людей. А от з людьми навпаки. Вода на висоті манить подорожніх і вони вважають за конче необхідне поплавати в озері. Купіль у холодній воді стає предметом гордості, безліч роликів потім буде виставлено в Інтернет, лиш озеру від пустощів туристів краще не стає. Екосистема озер дуже хитка, вона  чутлива до впливу навколишнього середовища.  І якщо ще вмити лице в Несамовитому - на щастя, то викинуті рештки їжі неподалік озера, помиті казанки, жир, піт, аміак який з сечею потрапляє до озера приносить йому лише шкоду. 

Купальники

А також в умовах високогір'я  при випаровуванні води з поверхні вашого тіла, Ви швидко остигаєте, ризик захворіти зростає. Відповіді від науковців стверджують, що органіка, яка потрапляє до озера, пришвидшує евтрофікацію води і озеро швидше заростає. Більшість людей абсолютно не знають про це і не цікавляться. Перебуваючи біля Несамовитого, я влаштовував опитування людей, чи знають вони про екзогенетичну сукцесію озера, про надмірне рекреаційне навантаження. У відповідь лише один аргумент "Ніде нема надпису , що   купатись заборонено". Два інформативні щити, які лежать на зарослях жерепу, чорним по білому просять зупинятися нижче озера, не палити жереп, не смітити. Та видно наші люди не вміють читати, і прикро що людяних дієвих способів, які вплинуть на їхню свідомість, на жаль нема.

Винищення жерепу на Несамовитому

На фото не сухі гілки. І вже немолодий турист, мав би вміти читати, а привів на Несамовите групу дітей,  показуючи навики, як з сирого жерепу зварити нехитру туристичну зупу.  А поряд з ними смітники. Поряд з горами, виростають нові гори - гори сміття. 

Ось таких смітників навколо озера повно.

Прикро що Чорногора завдяки своїй популярності - стає найбільшим смітником Карпат. Звісно знайдуться й такі для яких сміття на Несамовитому, це ніщо, в порівнянні з лісогубами, збирачами, гірськими таксистами. Я завжди наголошую, що власними силами, ми повинні давати приклад рівним собі, піднімати свідомість у кожного пересічного туриста, об'єднуватися і разом вирішувати глобальні проблеми. Не надіятись ні на кого - тільки на самого себе. Саме Ваші хороші вчинки, шановні панове туристи, будуть прикладом тим, кому байдуже наше майбутнє, майбутнє наших гір. 

Невеличке прибирання на Несамовитому

 Влаштувавши того тижня на Несамовитому невелику екологічну акцію,  ми запропонували близько тридцятьом туристам , які були присутні на озері допомогти нам. Ми мали в наявності рукавички та мішки. Допомоги від когорти відпочиваючих ми так і не дочекались. Порпання у смітнику викликало інтерес в одного чоловіка, який згодом долучився до роботи. Як виявилося він з Нижнього Новгороду, приїхав помандрувати Карпатами. Якщо іноземці мають бажання допомогти, то що ж заважає нам, українцям, бути свідомими, не смітити на рідній землі, прибрати за іншими?

Інформаційні щити і мандрівники

 Звісно тішить той факт, що однодумці є, які зараз не сидять і не тиснуть клавіші на клавіатурі, а ремонтують будинки в горах, проводять екологічні акції, кожною своєю думкою і діями розвивають правильний український туризм. Я щиро надіюсь, що кожен з Вас хоча б якоюсь мізерною часткою, найдрібнішим хорошим вчинком, зробить світле майбутнє Карпат ближчим...

"Биті" стежки, сміття та винищений жереп.