Феномен гори Під-Берда (09-10.05.2013р.)

 Пестить весняне сонечко полонинське різнотрав'я, напувається земля, набирається сил полонина, щоб в ближчому часу прийняти своїх літніх мешканців. Легінь-вітер на своїх крилах розносить хмаринки смерекового пилку, фарбуючи все довкола в золотий колір. На зміну відцвівшим весняним крокусам, прийшли афини-чорниці, які  вкривають землю чудернацькми квіточками. Шугає у височінь птах, не змахне й крилом, плавно набираючи висоту, літає він  над вершинами гір, окидає гострим оком карпатські землі. Колиби, літничівки, застайки, стаї , безмовні, сірі, вкотре переживши морозну і сніжну зиму чекають, коли  задзеленькають безліч дзвіночків, спалахне жива ватра у ватарнику, весело та дзвінко заграє гуцульська флояра і полонина оживе.

Вид на на г.Кукул з пол.Григорівка.

 Жіночний хребет Кострича, має не менш привабливого сусіда - хребет Кукула, який наче як брат близнюк, схожий на неї. Заліснений з північної сторони має привабливі південні полонини, на яких розкинулось безліч колиб. В літній період всі ці колиби заселені пастухами, а на полонинах випасається чимала кількість корів та коней. В меншій кількості зустрічаються вівці. Особливо привабливі ці місця взимку, зручна логістика а також присутність  "теплих" колиб з пічками,  зробили ці місця популярними серед великої кількості туристів.

Господарство на полонині Григорівка
 Місця по справжньому живописні. Відкривається  панорама майже на всі 360 градусів. На горизонті Чорногірський хребет, Свидовець, Чорні Полонини, Східні Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати. Очевидними є наслідки глобального потепління, не зважаючи на сніжну зиму снігу в травні 2013 року в горах дуже мало. Помітним є те, що гірські струмки зневоднені, а велика кількість й взагалі пересохла, що не віщує для пастухів нічого доброго. Навіть ночі стали менш росяними. Тому зауважте той факт, що вода на хребті, та й взагалі по всіх Карпатах, в теперішній час стала ключовим фактором успішного відпочинку.

Масив Свидовця
Двотисячники Говерла та Петрос
 Класичний маршрут с.Вороненка - хр.Кукул- смт.Ворохта підійде новачкам початківцям, а за пейзажами нічим не поступається іншим красивим місцям в Карпатах. Вся маршрутна нитка пронизана хорошими місцями для ночівель. Я не пропагую ночівлю в літній період в помешканні пастухів. Гори дають чудовий шанс поєднатися з природою, відчути повний контакт  з рідними Карпатами. Одним із прекрасних місць для ночівлі є вершина гори Під-Берда. Близькість води, та й з дровами тут теж все в порядку, а також неймовірні краєвиди, які відкриваються  з Під-Берди вже давно, осіли в  моєму списку найкращих місць в Карпатах.

На вершині г.Під-Берда
  Гора Під-Берда має власний феномен. Це феномен аномальної тиші. Практично кожного разу коли вдавалося відвідати ці місця, тиша, якої так не вистачає в місті, була разом з нами. Жодного звуку. Тихо настільки, що відчутно як б'ється серце, подих товариша, який стоїть поруч. Тільки потріскування ватри, доповнює цю містичну тишу, стає настільки комфортно і затишно, що нікому не хочеться порушувати тривожну мовчанку природи. О ні, це не втома дає про себе знати, це якраз те бажання помовчати, коли слова зайві.

Замість тисячі слів

Ватра - невідє'мна частина подорожі
Рухаючись по стовпцях старого кордону, мандрівникам кукульских полонин постійними супутниками в подорожі будуть окопи, траншеї, сліди від арт-обстрілів, не дивно, адже тут точилися запеклі бої Першої Свтової Війни. Неподалік гори Кукул і до нашого часу зберігся військовий цвинтар австро-угорських вояків. По маршруту трапляється чимало відголосів війни у вигляді осколків, гільз, солдатського реманенту.

Саперна лопатка часів війни



Траншея для стрільби стоячи та воронки від артилерійсьrого обстрілу

 В свій час полонини були театром військових подій, а тепер траверсуючи схили полонини Озірна, кожен з нас перебував в театрі величі гір. Так дійсно, на Кукул йдуть за спогляданням за головним хребтом Карпат - Чорногорою. Наче японська Фудзіяма - українська красуня Говерла,    виблискує залишками снігу. Саме з таких невеличких хребтів, паралельних Чорногорі, ми маємо змогу оцінити  масштаб та розмах гір.

Перед Чороногорою
Наш шлях проходив і через полонину Лаб'єску, яка взимку кожного року дарує теплий затишок і  сприяє незабутньому відпочинку в горах. На цей час колиба була дуже засмічена, прохання до всіх хто подорожує взимку горами, залишати колиби в чистоті і берегти їх. Адже з кожним роком колиб в Карпатах меншає. Прощаємось з чарівним краєм полонин і  спускаємось плаями попри гору Кичеру до Ворохти, з надією повернутись сюди в скорому часі.

Полонина Лабєска
Фотосвітлини Михайлович Т.

Коментарі

Популярні публікації