Пестить весняне сонечко полонинське різнотрав'я, напувається земля, набирається сил полонина, щоб в ближчому часу прийняти своїх літніх мешканців. Легінь-вітер на своїх крилах розносить хмаринки смерекового пилку, фарбуючи все довкола в золотий колір. На зміну відцвівшим весняним крокусам, прийшли афини-чорниці, які вкривають землю чудернацькми квіточками. Шугає у височінь птах, не змахне й крилом, плавно набираючи висоту, літає він над вершинами гір, окидає гострим оком карпатські землі. Колиби, літничівки, застайки, стаї , безмовні, сірі, вкотре переживши морозну і сніжну зиму чекають, коли задзеленькають безліч дзвіночків, спалахне жива ватра у ватарнику, весело та дзвінко заграє гуцульська флояра і полонина оживе.
Жіночний хребет Кострича, має не менш привабливого сусіда - хребет Кукула, який наче як брат близнюк, схожий на неї. Заліснений з північної сторони має привабливі південні полонини, на яких розкинулось безліч колиб. В літній період всі ці колиби заселені пастухами, а на полонинах випасається чимала кількість корів та коней. В меншій кількості зустрічаються вівці. Особливо привабливі ці місця взимку, зручна логістика а також присутність "теплих" колиб з пічками, зробили ці місця популярними серед великої кількості туристів.
 |
| Господарство на полонині Григорівка |
Місця по справжньому живописні. Відкривається панорама майже на всі 360 градусів. На горизонті Чорногірський хребет, Свидовець, Чорні Полонини, Східні Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати. Очевидними є наслідки глобального потепління, не зважаючи на сніжну зиму снігу в травні 2013 року в горах дуже мало. Помітним є те, що гірські струмки зневоднені, а велика кількість й взагалі пересохла, що не віщує для пастухів нічого доброго. Навіть ночі стали менш росяними. Тому зауважте той факт, що вода на хребті, та й взагалі по всіх Карпатах, в теперішній час стала ключовим фактором успішного відпочинку.
 |
| Масив Свидовця |
 |
| Двотисячники Говерла та Петрос |
Класичний маршрут с.Вороненка - хр.Кукул- смт.Ворохта підійде новачкам початківцям, а за пейзажами нічим не поступається іншим красивим місцям в Карпатах. Вся маршрутна нитка пронизана хорошими місцями для ночівель. Я не пропагую ночівлю в літній період в помешканні пастухів. Гори дають чудовий шанс поєднатися з природою, відчути повний контакт з рідними Карпатами. Одним із прекрасних місць для ночівлі є вершина гори Під-Берда. Близькість води, та й з дровами тут теж все в порядку, а також неймовірні краєвиди, які відкриваються з Під-Берди вже давно, осіли в моєму списку найкращих місць в Карпатах.
 |
| На вершині г.Під-Берда |
Гора Під-Берда має власний феномен. Це феномен аномальної тиші. Практично кожного разу коли вдавалося відвідати ці місця, тиша, якої так не вистачає в місті, була разом з нами. Жодного звуку. Тихо настільки, що відчутно як б'ється серце, подих товариша, який стоїть поруч. Тільки потріскування ватри, доповнює цю містичну тишу, стає настільки комфортно і затишно, що нікому не хочеться порушувати тривожну мовчанку природи. О ні, це не втома дає про себе знати, це якраз те бажання помовчати, коли слова зайві.
 |
| Замість тисячі слів |
 |
| Ватра - невідє'мна частина подорожі |
Рухаючись по стовпцях старого кордону, мандрівникам кукульских полонин постійними супутниками в подорожі будуть окопи, траншеї, сліди від арт-обстрілів, не дивно, адже тут точилися запеклі бої Першої Свтової Війни. Неподалік гори Кукул і до нашого часу зберігся військовий цвинтар австро-угорських вояків. По маршруту трапляється чимало відголосів війни у вигляді осколків, гільз, солдатського реманенту.
 |
| Саперна лопатка часів війни |
Траншея для стрільби стоячи та воронки від артилерійсьrого обстрілу
В свій час полонини були театром військових подій, а тепер траверсуючи схили полонини Озірна, кожен з нас перебував в театрі величі гір. Так дійсно, на Кукул йдуть за спогляданням за головним хребтом Карпат - Чорногорою. Наче японська Фудзіяма - українська красуня Говерла, виблискує залишками снігу. Саме з таких невеличких хребтів, паралельних Чорногорі, ми маємо змогу оцінити масштаб та розмах гір.
 |
| Перед Чороногорою |
Наш шлях проходив і через полонину Лаб'єску, яка взимку кожного року дарує теплий затишок і сприяє незабутньому відпочинку в горах. На цей час колиба була дуже засмічена, прохання до всіх хто подорожує взимку горами, залишати колиби в чистоті і берегти їх. Адже з кожним роком колиб в Карпатах меншає. Прощаємось з чарівним краєм полонин і спускаємось плаями попри гору Кичеру до Ворохти, з надією повернутись сюди в скорому часі.
 |
| Полонина Лабєска |
Фотосвітлини Михайлович Т.
На Кукулі ватру не варто палити, вже одні палили
ВідповістиВидалити