Подорожуючи Карпатами

- Петре, а де ти дів той коврик, що вночі спав на ньому? - Ро, то пирвалоси - Як коврик порвався? Та ж то Тремарест! - Ая відків знаю рест чі нерест,  а пішов з ним на ріку, тай ади, пирвав.. З цими словами мій товариш витягнув з корчів, дрантивий неоейр..((

 Якось вирішив я зі своїм товаришем, Петром, справжнім гуцулом, сходити у гарний похід дикими Карпатами. Ми обрали гарний глухий закуток. Цікавив Чивчин. Почати вирішили з Буркута і закінчити Шибеним.  Саме в цьому селі мешкав мій приятель. Я довго збирався. Понакупляв нового спорядження, якось хотілося показати передові технології Петрові, щоб він спробував і зацінив.   О ось ця чудова мить! Завантаження, о ні! Скоріше просочування в Шибенський автобус, де разом з поросятами, гарячим хлібом з Топільче, та різноманітними пасажирами я дістався до Шибеного.   Петро вже підчікував мене. Він смачно дудлив прохолодний хмільний напій, посміхаючись, вдивлявся коли я вийду з автобуса. Не дивно що Петро був босий. Він від квітня по листопад ходить…

Зима - це гравюра, весна - акварель,  літо - олійний живопис, а осінь - мозаїка всіх трьох © Стенлі Хоровіц
"На все свій час".  Надзвичайно мудрі слова, які ми досить часто застосовуємо в житті. Є час для народження, час для життя та час для смерті. Як не дивно але подібний життєвий шлях мають не лише живі істоти. Під пронизливий травневий вітер, спостерігаючи за хвилями незнайомого карпатського озера, ми розуміли - що воно теж живе. Переломлюючи в собі сонячне проміння, потріскуючи льодом, ця вода пахла справжньою зимою. Озеро було недавно народжено і зараз жило своїм коротким весняним життям. Неймовірні акварельні відтінки нагадували, про той час, який призначений для нього. Адже скоро прийде літо і озеро зникне та чекатиме нового народження..





Вам просто треба вибрати момент, коли це відбувається. Подібних дійств в Карпатах безліч - це і цвітіння рододендрону, нарцисів або наприклад зловити "брокенського привида" або потрапити в "молоко". Такі моменти надих…

Коли подорожуєш не знаючи англійської,  починаєш розуміти, що означає народитися глухонімим і недоумкуватим  © Philippe Pierre Louis Bouvard
 Кожного разу коли ти дивишся на Фаркеу та Міхайлек - ти в Україні. Безліч мандрівок проведені в Мармаросах, зводилися до безмежного бажання відвідати найвищу вершину цього масиву. Іноді така мізерна відстань до скелястих вершин, здавалося доступна навіть позаочі поліції де фронтера. Та згодом із майже річним досвідом прогулянок по Високих Татрах, перетин кордону, та подорож сусідньою Румунією виявилось набагато простішим  ніж дістатися до Чивчина.

Засніжені гори прекрасні.  Всі брудні та неприємні речі цілого світу,  змиваються прекрасню білизною ©Мітсумі Куросава
 Вигризаючи сходинку  за сходинками в стрімкому схилі Попа Івана Мармароського, в боротьбі з пронизливим ранковим вітром, відчувалася свобода. Її смак був чомусь незрозуміло новим. Згодом стало зрозуміло, що це не новизна, а просто я забув як це.  Тривала перерва в гірських мандрах залишила за собою змішані відчуття. Коли ти знову йдеш, все починається спочатку. Вже з перших кілометрів, перших іскор ватри, та гострого сніжного запаху, починає ставати все на свої місця. 
 Йдучи в засніжені полонини та схили Мармароських гір, я ніс за плечима енергетичний тягар, який встиг зібрати за досить тривалий період часу. Під кліпом ока, ця безмірна ємність була наповнена знову, та цього разу лише чистою енергією. Гори, це місце неймовірного самоочищення. Намагнічена стрілка, показує завжди вірний шлях. Тут втрачаючи одне, ми знаходимо набагато більше чим очікували. 
Блукаючи в руках і…

The biggest present comes in the smallest box © Gossip Girl

 Ми дуже часто проходимо повз і не звертаємо уваги на речі, які заслуговують нашої уваги. Часто переслідуючи лише одну ціль, все інше стає другорядним. Ми забуваємо, що іноді подарунки, бувають вдало заховані і головний ефект відбувається тоді, коли знахідку знайдено.   Гляньте уважно на цю світлину. Турист дивиться на образ солдата праворуч.   Зроблена вона неподалік улюблених кукульських полонин. Якщо Ви бачите це вперше - Ви там неодмінно побуваєте :)

Якщо відкриття, що здійснюються під час подорожей, можна віднести до найбільших задоволень в нашому житті, ще більшим задоволенням, по-моєму, буде повернутися в улюблені місця, щоб показати їх коханій людині. Моріс Дрюон ©
 Я пам'ятаю одну паперову карту. Ця карпатська схема, була дуже приблизна, величезний масштаб та мінімум інформації. Та була одна особливість цієї карти - на ній різними кольорами було намальовано безліч маршрутів. Рік за роком на цьому клаптику паперу з'являлися нові лінії, адже здобувалося багато нового досвіду,було пройдено чимало нових маршрутів без жодного маркування та навігації. Зараз ця карта - сімейний раритет, яка зберігається в туристичному альбомі мого батька. Здавалося б на ній не залишилося місця, де б не було "промарковано" різними хитрими позначками. Жартуючи, ми ще тоді казали - ця карта "сходжена", треба нову.  Сьогодні маючи під руками сучасні карти, навігацію, супутникові знімки, доступ до інформації, ми й надалі маємо зм…