Бограч_Party Ctrl+Alt+Del ?

Гей доле, доле, ди сь ся доле діла?

Ци тя вода взяла, ци тя риба з'їла..

Лем жаль ми тя, жаль

Кіть тя вода взяла, буду тя глядати,

кіть тя риба зїла, ниґдя тя не знати.. 

© Рокаш

Боґрач - національна угорська страва

  Все почалося десь в 2011 році, коли відомий український мандрівник, блогер, фотограф, знайомий для туристичної карпатської спільноти - Ігор Меліка, опублікував на своїй сторінці, статтю про бограч. Вона й досі неймовірно яскрава, кольорова та смачна, приваблює багато туристів як і спробувати закарпатську страву та і сходити в гори. Нічого дивного, що страва не українська. Там де і зараз їдять бограч, історично переплелися кухні різних народів. Навіть вогняні інгредієнти до неї виготовлені в Угорщині.  

  Перець перцем, та як виявилося страва ця, дала поштовх до чогось більшого. Коли турист говорить про бограч і про зустріч в горах - за цими словами, накопичено великий архів подій, фото, емоцій, дружби, та навіть більше.

 Більше - це повороти долі різних людей, які зібравшись один раз у горах з'їсти бограч, не надаючи цій події великого значення, за багато років по тому, озирнувшись назад, на мить зупиняться. 

  Хтось сидітиме на вершині гори, очікуючи на телефонний дзвінок, щоб врятувати життя, хтось переїде до іншої країни, хтось одружиться і виховуватиме дітей, хтось розлучиться, хтось вилікує старі рани, а хтось просто постаріє. Когось будуть пам'ятати і при наступній зустрічі його радо буде обіймати кожен, а когось забуто назавжди. Бо про нього нічого, окрім правди.

 Я написав це з власних спогадів. Кожна ситуація тут не вигадка. Вище перелічені події сталися завдяки нам самим, об'єднаних рідними Горами.

 Це як чипетке, як ось на цьому фото. Кожен має власну історію і свою форму і кожен важливий в цьому казані. Навіть й досі важливий, навіть якщо вже і не варишся в щорічних зустрічах під назвою Бограч - традиційна зустріч форумчан.

  

Чипетке - один із інгредієнтів бограча

Ctrl

  Починаючи з 2011 року почався відлік. Тоді ніхто не знав, що ця зустріч, буде такою важливою. Від неї закладалися якісь перші правила, хоча які там правила. Це були перші традиції, яких потім дотримувались. Ага, алкотріпи - не наш профіль, якщо не помиляюся, дану фразу, ще й досі можна знайти на форумі, який тоді нас об'єднав. Багато цитат взято до голови, вони й досі живуть, крутяться на язиці і використовуються в гірській говірці. 

  Чим запам'ятався мій перший бограч на полонині Середня - тим, що це було як вперше. Ми тоді, дрібка незнайомих людей, чи знайомих через інтернет, кожен зі своїми мухами, знайомились, закушуючи чарку, гострим угорським гуляшем. Тоді ніхто не думав, що буде далі. Це була новинка. Ось і людям сподобалося. Після травневої зустрічі, на хвилі загально ейфорії, зустрічі почастішали.  Окрім  літа. 

  Хоча влітку ми мали один єдиний бограч на Іворі, який дуже глибоко врізався в пам'ять.

Коли я бачу ці силуети - я знаю кожного з них ..

  Ми сполучали бограч паті з різноманітними акціями з Карпатськими Стежками, робили хорошу справу. Найбільше учасників в  2014 на Несамовитому - 76 чоловік. Все розкручувалося з неймовірним успіхом. Взяти участь в цій події хотіло все більше і більше людей. 

  Особисто я в силу різних причин, пропустив багато бограчів. Тому не можу сказати точно коли, але після подій, які зачепили всю країну, я перестав слідкувати за анонсами, тільки з ностальгією переглядаючи старі фото, хотів ще раз і ще раз потрапити на цю мега туристичну подію. Хочеш - маєш, я був в 2018 на травневому бограчі.  Ну що сказати, було дуже чудово. Багато знайомих, багатьох я шукав але не знайшов і найбільше людей, яких я не знав. І як не дивно, не знаю й досі. 

  Тим не менш все пройшло гарно. Наспівалися, набограчувалися, задоволені подорожували далі. Вже в той період часу, або й навіть ще раніш, загострювалося декілька питань, які як вибухівка прикріплена до фундаменту, на якій збудовані безліч таких зустрічей - рано чи пізно мала здетонувати.

Alt

   Альтернатива. В усьому. В керівнику, в місці проведення і даті проведення. Навіть не конче бограч. Нехай буде кулеша або картопля з котлетою. І справа тут здавалося очевидна. Популяризація туризму на свята, коли відбувалася зустріч, перенасичували популярні стоянки маршрутів так, що розмістити ще +50 чоловік було мало реально. 

    На плечі ставав той факт, що місця повторювалися, почали пропонувати місця, які реально підходили умовам провдення, вода, дрова, дорога..упс так це за 700 метрів від асфальту. На говірці туристів, попсові маршрути, ставали декому в поперек горла. Молоді фанати гірської справи, яким не хочеться заморочуватися з здоровенними казанами, а хочеться чудових краєвидів, відмовляються від зустрічей. Довкола них формується група однодумців. Ось і фініта ля комедія. 

  Від основної бограч компанії відходять самі "старожили", які в пошуках цікавих локацій, обґрунтовано називають старий колектив - пенсіонерами, а бограч "пенсіонерським". Фактично, страва яка дала поштовх таким зустрічам, сама цей формат і зіпсувала. Це такі невидимі рамки, в які самі ж туристи, назвавши це традицією,  себе і загнали.

  Додайте до цього ще безліч факторів, як логістика, кількість людей, кількість продуктів, носіння казанів та саме головне - відданість традиції та мотивації. Чому я їду на бограч на хату в Козьмещик, а не захований на Чорному долі, їм український борщ  і навколо мене лише ті, кого я знаю і хочу бачити? 

Рідкісний бограч, хто скаже з якої він зустрічі? І чому він рідкісний.

Del  

   Де-тонація. Місце зустрічі обирають без голосування. Жоного vox populi.  Що ж трапилося? Відповідь дуже проста, організаторський склад, в небажанні читати гори оффтопу, флуду і різних словесних батлів, вирішує визначати місце самостійно(чи то в день зимового бограча вирішують колективно де буде весняний) В країні де голосування, це і так фарс, забрати цю можливість підкреслюю,  у туристів,  було дуже великою помилкою. Я б сказав неприпустимою помилкою, яка на жаль приведе чи можливо вже привела, Бограч_Паті до свого логічного завершення. 

  Треба визнати, що зустріч форумчан тримається на одній людині. Якщо вона відмовиться організовувати навесні бограч, Ви готові зорганізуватись самостійно?  Чи просто як у пісні Чубая "розбіжимося по  русифікованих містах"??? І тоді буде Del...

  Доводилось часто думати, які ще фактори просто змусили людей перестати ходити на такі зустрічі. Відповідь є. Тільки її ніхто не буде озвучувати.    
   
  Знаю чого не було на всіх зустрічах де я був - це образ, вияснення відносин і взагалі, всього того, що не притаманне туристу з нашої когорти. Коли ти думаєш, що такого і бути не може, це хибна думка. Як не дивно я в цьому недавно переконався. Чвари ні до чого доброго не приводять. Вони залишаються, навіть не зважаючи на те, що про них ніхто не напише. 

 Люди стали обминати бограч_паті, як не дивно, через людей, яких не хочуть бачити. Світ людських стосунків має безліч як і гострих кутів так і спроб примирення, знаходження саме того вірного шляху, яким рухається ціла спільнота.
  
Та на жаль, не кожен це розуміє.  

?

  Що буде далі ? На це питання мені самому цікаво відповісти. В будь-якому випадку, якщо зустрічі форумчан завершаться, залишиться безліч спогадів і можливо трохи туску, який завжди присутній тоді, коли справа до якої, ти теж доклав трішки себе, згасла.

Чи відбудеться трансформація і щось зміниться? Можливо, а можливо і ні, це пряме питання до організаторів, а результат тільки з часом.

Можливо нічого не треба змінювати, бо все йде по плану)

Чи буде Meet_100 (де сто - кількість осіб)? - Це поки що таємниця :) 

  Ставте самі собі питання. Самі на них давайте відповіді. Натискайте на правильну клавішу. Або натискаючи на три одразу, робіть рестарт. Починайте з чистого листа, думайте, вирішуйте - я більш як впевнений, що досягти успіху не так важко.   

P.S.

При нагоді передаю привіт всім моїм давнишнім знайомим, з якими колись перетиналися мої шляхи в горах! До зустрічі!